Вівця, -ці, ж.
1) Овца. Хто стається вівцею, того вовк ззість. Вівцю стрижуть, а друга дивиться.
2) мн. Родъ дѣтской игры. Ум. овечка, овеченька, овечечка. Женуть вола із діброви, овеченьки з поля.
Дівочка, -ки, ж. Ум. отъ діва.
Качатко, -ка, с. Ум. отъ кача.
Модлува́ти, -лую, -єш, гл. Прилаживать, пригонять, примѣрять. Я модлую перечку в човні.
Оглянутися, -нуся, -нешся, гл. = оглядітися. «Соб, тпру до ярма!» — оглянувся та й нема.
2) — на кого. Обратить вниманіе, сжалиться, снизойти. Потім оглянулись і люде на нас і драночок мені назносили. Огляньсь на плач дочки своєї. Оглянулась на мої старощі.
Повно нар. Полно, до верху. Добре господині, коли повно в судині. Вже несила: випив повно. Ум. повненько, повнесенько.
Порозліновуватися, -вуємося, -єтеся, гл. Разлѣниться (о многихъ).
Путимець, -мця, м. = путивець.
Рудявий, -а, -е. Рыжеватый.
Уборзі нар. Немедленно, поспѣшно. Потреба, пильна, просить бути вборзі.
