Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

затужавіти

Затужа́віти, -вію, -єш, гл. = затугавіти. Затужавіла капуста. Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 110.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТУЖАВІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТУЖАВІТИ"
Бляшка, -ки, ж. 1) Ум. отъ бляха. 2) Головной уборъ невѣсты. Kolb. І. 43.
Брехач, -ча, м. = брехун. Стор. МПр. 170. Во Студенім добрі люде, лиш брехачів много. Гол. II. 418.
Будячина, -ну, ж. = будяк.
Ворохібник, -ка, м. Мятежникъ. Вх. Зн. 21.
Зігрі́ти, -рію, -єш, гл. Согрѣть.
Куяга, -ги, м. = куя. Вх. Зн. 31. Кцьо! меж. Призывъ для козъ. Козар ганить кози покликом: ці! ці! завертає їх: крьо-не! а накликує на них: кцьо-кцьо! Шух. І. 211.
Намерка́ти, -ка́ю, -єш, гл. Смеркаться. Тілько стало намеркати. Мил. 90. Було уже пізненько, стало уже намеркать. Александровск. у.
Одягний, -а, -е. = одіжний 2. Г. Барв. 380, 104. К. ЧР. 223. Червона як рожа та таки й одягна. Кв. І. 133. Сам одягний — таки зовсім як міщанин. Ном. стр. 219. Ум. одягне́нький. О. 1862. IX. 68.
Рінистий, -а, -е. = рінявий. Желех.
Соколиха, -хи, ж. Соколиха, соколья самка. Соколихо-мати, коня не продати. Чуб. V. 886.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАТУЖАВІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.