Гопцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. 1) Танцовать, плясать, топая. Ріжуть скрипки і бандури, дівчата гопцюють. 2) Скакать (о лошадяхъ). Під гаківницями гопцюють коні.
Жи́тися, живе́ться, гл. безл. Житься. Як йому живеться? Усім людям хороше живеться.
Злотоглав, -ву, м. Парча, глазеть, матерія, тканая или шитая серебромъ или золотомъ. Пани та князі в жупанах-злотоглавах.
Зразу нар. Сразу, вдругъ; съ самаго начала. Захоч — і вродиться все зразу. Ми тільки що наткнулись, він так таки зразу і почав лаятись.
Плиг II, -гу, м. Прыжокъ. з пли́гу збитися. Сбиться съ толку, спутаться. Еней од страху з плигу збився.
Помер, -ру, м. Смерть. Употребляется лишь въ выраженіи: на помер душі. Къ смерти. Як нездужаєш... тоді ніхто тебе не бачить; а як помер душі, дак назбігаються.
Понапувати, -ва́ю, -єш, гл. Напоить (многихъ). А своїх діток та й погодувала б, ранньою росою понапувала б.
Сеч, -чі, ж. Моча, урина. Дуже добре діло виносити ад хворого сеч, шоб не застоювалась. Кінська сеч.
Сперти, -ся. Cм. спірати, -ся.
Хитрощі, -щей и -щів, ж. Хитрость, хитрыя уловки. Ми силу маємо, — позич нам хитрощей. Ти, Соломоне, хитрий та мудріш: вийдеш сам хитрощами та мудрощами. на хитрощах ходити. Хитрить, лукавить. Вона уся на хитрощах ходе.
