Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

затруїти

Затруї́ти Cм. затруювати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 110.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТРУЇТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТРУЇТИ"
Жезл, -ла, м. Жезлъ. І Божий жезл минає окаянних. К. Іов. 46.
Квакун, -на́, м. = квак.  
Надложи́ти, -жу́, -жиш, гл. = надкласти.
Насі́пати, -паю, -єш, гл. 1) Надергать. Такий уже з тебе возниця, — тільки настав коня. 2) Натомить дерганіемъ. Смикаючи сіно, насіпав собі руки.
Невмисне нар. Неумышленно, ненарочно.
Писарчик, -ка, м. Ум. отъ писарь. О. 1862. IV. 19.
Погнути, -гну́, -гне́ш, гл. Погнуть. Довгий кістлявий ніс його якось погнуло набік. Стор.
Посадний, -а, -е. — батько. Посаженный отецъ на свадьбѣ. Посадним батьком на весілля закликаємо. К. ПС. 19.
Пуляковий, -а, -е. = индичий. Вх. Лем. 458.
Ремезин, -на, -не. Принадлежащій, относящійся къ ремезу. Ремезине гніздо. Стор. МПр. 158.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАТРУЇТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.