Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

затишний

Зати́шни́й, -а́, -е́ Уютный, укромный. Затишний ярок отой, — бджолі добре стояти. Волч. у. Я говорив: умру в гнізді затишнім, і в старості лічить года забуду. К. Іов. 62.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 107.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТИШНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТИШНИЙ"
Копіт, -поту, м. 1) Пыль (въ воздухѣ). Наче череда йде — такий копіт зіб'ють. Св. Л. 91. За коником став копіт. Чуб. 2) Топотъ. З копотом і ржанням коней табунових. К. МБ. XI. 42.
Либа́к, -ка, м. Работникъ, собирающій нефть съ поверхности воды. Желех.
Ма́шка, -ки, ж. Ласкательное названіе женщины. Кажи, машко! Чого ти соромишся? О. 1861, XI. Кух. 28.
М'Якши́ти, мнякши́ти, -шу́, -ши́ш и м'якчи́ти, мнякчи́ти, -чу, -чи́ш, гл. Размягчать. Сей вітер м'якшить сніг. М'якшить суху ріллю на полі. К. Псалт. 144.
Неспогаданий, -а, -е. 1) Неожиданный. 2) Невообразимый, неизъяснимый.
Одягало, -ла, с. Одежда. Лахматину де найде, приволоче, — тим і прикриє своє тіло. А то нічого нема, неодягнені ходять, одягала того у орди не було. О. 1862. V. 86.
Перепрохати, -ха́ю, -єш, гл. = перепрошувати. Як зачав перепрохати, горілкою частувати. Чуб. III. 426.
Поживління, -ня, с. Пища. Узяти якогось покарму, поживління. Гн. І. 88.
Порозлуплювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и розлупити, но во множествѣ.
Порозсукувати, -кую, -єш, гл. Разсучить, раскрутить (во множествѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАТИШНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.