Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

затишний

Зати́шни́й, -а́, -е́ Уютный, укромный. Затишний ярок отой, — бджолі добре стояти. Волч. у. Я говорив: умру в гнізді затишнім, і в старості лічить года забуду. К. Іов. 62.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 107.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТИШНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТИШНИЙ"
Зашу́кувати, -кую, -єш, гл. Подыскивать. Вівчарь, що пас громадську отару, зашукував хлопців у поміч. Мир. ХРВ. 37.
Искрястий, -а, -е. = искристий. МУЕ. III. 87.
Осетер, -тра, м. Осетръ. Рудч. Ск. II. 172. Браун. 31.
Печера, -ри, ж. Пещера. Живуть вони по ямах, по байраках, між скелями в печерах сумовитих. К. Іов. 63. 2) Подмывъ въ рѣкѣ подъ берегомъ, нора въ берегу. Браун. 6. Раки живуть по печерах.
Повикорчовувати, -вую, -єш, гл. Выкорчевать (во множ.).
Порозстригати, -га́ю, -єш, гл. Разстричь (многихъ).
Прийдячка, -ки, ж. То-же, что и приблуда (о женщинѣ). Конст. у.
Росковувати, -вую, -єш, сов. в. роскува́ти, -ку́ю, є́ш, гл. Расковывать, расковать. Шевч. 160. Ївга не дала нікому росковувати Левка, сама зняла залізо. Кв. П. 263. З кайданів мушу розум роскувати. К. МБ. III. 261.
Строковий, -а, -е. На срокъ нанятый.
Сурганитися, -нюся, -нишся, гл. Съ трудомъ везти, съ трудомъ, тяжело ѣхать. Мнж. 192.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАТИШНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.