Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

затоплятися

Затопля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. затопи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. Погружаться, погрузиться въ воду, утонуть. А змія тоді в море, — так і затопилась. Рудч. Ск. II. 97.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 109.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТОПЛЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТОПЛЯТИСЯ"
Перебурчати, -чу́, -чи́ш, гл. Перестать ворчать.
Переплітувати, -тую, -єш, гл. = переплітати. Та плетуть сітки на твої дітки, на тебе, сіра утко. — Нехай плетуть, переплітують, — я того не боюся. Мет. 157.
Повиточувати, -чую, -єш, гл. 1) Выточить на токарномъ станкѣ (во множествѣ). Колеса штучно повиточувані. Г. Барв. 137. 2) Выцѣдить (во множествѣ). З обох барильців повиточував усе, що там було.
Пожалити 2, -лю, -лиш, гл. Пожалѣть. Пожаль мене, милий Боже, що я молоденька. Чуб. V. 831.
Позамірати, -раємо, -єте, гл. Замереть (о многихъ).
Полускирт, -та, полускирток, -тка, м. Полскирды. Були скирти, полускирти, а тепер немає. Мнж. 172.
Помурчати, -чу́, -чи́ш, гл. Помурлыкать.
Скавучання, -ня, с. Визжаніе, визгъ (собаки).
Тімаха, -хи, об. 1) Смыслящій, понимающій, мастеръ, мастерица въ какомъ-либо дѣлѣ. Розумна й по хазяйству до всього тімаха. Мкр. Н. 30. 2) Удалецъ.
Укодокати, -каю, -єш, гл. Изморить, утомить. Як орав, то так укодокав кобилу, що й не встане тепер. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАТОПЛЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.