Баранчик, -ка, м. 1) Ум. отъ баран. Пасуться три баранчики. 2) Бекасъ. 3) Хвостикъ арбуза. Узяв кавуна, держачи його за баранчика. 4) Одно изъ колесъ въ плугѣ безъ обода. 5) При игрѣ въ ланки: каждый изъ стоящихъ на крайнихъ ямкахъ двухъ мальчиковъ, катающихъ мячъ. 6) Часть уздечки. Cм. гнузда. 7) мн. баранчики. Раст. первоцвѣтъ, Primula officinalis. Ум. баранчичок.
Гу́цу́л, -ла, м. Гуцулъ, житель гуцульщини.
Зачерпну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Зацѣпить, задѣть. Водицю бере і вас зачеркне, і вас зачеркне, мене спом'яне.
Луб'яни́й, -а́, -е́ Сдѣланный изъ луба. На вишневій гіллячці висіла луб'яна коробочка. луб'яний язик. Плохо выговаривающій (шуточно). Лавреничків! Який то у вас, москалів, язик луб'яний! Скілько між нами вештаєшся, а й досі не вимовиш: вареників.
Оббризкати. Cм. оббризкувати.
Протеп, -пу, м. Тропа? Ходім сами, проте́пом своїм.
Римарський, -а, -е. Шорный. Cм. лимарський.
Темниця, -ці, ж.
1) Темная комната. Шиють шевчики у світлиці, а кравчики у темниці.
2) Темница, тюрьма. Там стояла темниця кам'яная. Що у тій то темниці пробувало сімсот козаків, бідних невольників. Лучче було б, мій сину, на волі гуляти, як тепер із темниці в вікно виглядати. Ум. темничка, темниченька.
Траш! меж. Крикъ на овецъ.
Уявити, -ся. Cм. уявляти.
