Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

затулятися

Затуля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. затули́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Закрываться, закрыться; заслоняться, заслониться. Не плач, мила, миленька, не журись, хоть обома долонями затулись. Чуб. V. 669. Дівчина, затулившись руками, ридає. МВ. ІІ. 41. Хоч і п'є і б'є, та менше. Я візьму, та дитиною й затулюся. Г. Барв. 283.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 110.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТУЛЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТУЛЯТИСЯ"
Борушкатися, -каюся, -єшся, гл. Барахтаться, бороться. Сичі.... борушкаються вдвох, а опісля й покотються аж додолу. Грин. І. 255. Підуть борушкаться по вгороду. Верхнеднѣпр. у.
Броварювати, -рю́ю, -єш, гл. Пивоварничать.
Бугаш, -ша, м. Запустѣлый лѣсъ. Галиц. Желех.
Вислебезувати, -зую, -єш, гл. 1) Прочесть по складамъ, съ трудомъ. 2) Разсказать, высказать все, ничего не опуская. Вислебезував їм усе, як од мене таїлись. К. XII. 30.
Ґоспо́дарь, -ря, м., ґосподарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. = Господарь, господарювати. Желех.
Змутити, -чу, -тиш, гл. Возмутить; помутить. Надлетіли гуси з чистого броду, змутили мені студену воду. Чуб. V. 325.
Налупи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. 1) Налупиться. Вже як налупилось, то й вилупиться. Ном. № 1341. 2) Нажраться. Налупивсь, як рябко дерти. Мнж. 166.
Перемостити Cм. перемощувати.
Підгірок 2, -рка, м. Склонъ горы. Ой на горі, на підгірку сидів голуб з голубкою. Мет. 25.
Рімнота, -ти, ж. = рімнина. Під Печенігами поділь — рімнота. Волч. у.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАТУЛЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.