Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

затівати

Затіва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. заті́яти, -ті́ю, -єш, гл. Затѣвать, затѣять. Як затіє дурень молитись, то і лоб собі росквасить. Ном. № 6576. Затіяв жениться, сам не знаєш нащо. Чуб. V. 491.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 107.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТІВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТІВАТИ"
Атра́мент, -ту, м. Чернила. Желех. Папір, атрамент, перо. Гн. І. 195.
Безкарний, -а, -е. Безнаказанный. Безкарні боги. О. 1861. I. 94.
Відкупне, -ного, с. Выкупъ. МУЕ. III. 117.
Зжентичитися, -чуся, -чишся, гл. Створожиться (о молокѣ). Вх. Лем. 419.
Карапудитись, -джуся, -дишся, гл. = харапудитися.
Козяка, -ки, ж. Ув. отъ коза.
Мо́мсик, -ка, м. Матушкинъ сынокъ, баловень.
Нездоровкуватий, -а, -е. Болѣзненный, хилый.
Пошрамувати, -му́ю, -єш, гл. Покрыть рубцами тѣло. У тих то случаях (боях) пошрамовано його вдовж і впоперек. К. ЧР. 13.
Стародуб, -ба, м. Раст. Laserpitium latifolium L. Анн. 186.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАТІВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.