Березовий, -а, -е. 1) Березовый. На тобі листя березовеє. Поплавці з березової кори біліли разками по лозах. 2) Какъ эпитетъ при нѣкоторыхъ сущ. означаетъ: розги. Хведько не вчивсь і скуштував березової кашки. Дати березової каші. Березовим пером виписувати. Березової дам припарки. уже не їсть березової каші. Уже вышелъ изъ школьныхъ лѣтъ.
Ґедз, -дза и ґедзь, -дзя, м. Oestrus bovis. Ґедзь його́ вкуси́в, — на йо́го напа́в. Онъ раскапризничался. — А що це тобі? ґедзь укусив, чи що? Ум. Ґе́дзик. Вки́нути ґе́дзика. Сказать что либо съ умысломъ раздражить. Оце вона прийшла та вкинула ґедзика, — паня й росходилась.
Замо́вча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Замолчать. Да й усі мовчки замовчали. Лучче замовчім, ніж закричім.
Зарига́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Начать отрыгивать. 2) Запачкать рвотой.
Летя́жний, -а, -е. = нетяжний.
Перевід, -воду, м.
1) = перехід 1. Нема льоду, нема льоду, нема переводу, хто мене вірно любить, бреде через воду. Беру воду з переводу.
2) Непроизводительная трата, порча.
3) Прекращеніе. Козацькому роду нема переводу.
Поколихнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Покачнуться, пошатнуться.
Попортяний, -а, -е. = портяний.
Спідліти, -лію, -єш, гл. Сдѣлаться подлымъ.
Точок, -чка, м. 1) Ум. отъ тік. дути точо́к. Cм. тічок. 2) Толкучка, толкучій рынокъ. Плутаються, як на точку міщанки. 3) У косарей: выдолбленная изъ дерева посудина, привязываемая къ поясу; въ нее наливаютъ воды и кладуть брусокъ для точенія косы. Cм. кушка 1.
