Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

затульщина

Зату́льщина, -ни, ж. Пошлина съ котла на винокуренномъ заводѣ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 110.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТУЛЬЩИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТУЛЬЩИНА"
Боголюбно нар. Боголюбиво. Чуб. І. 176.
Дво́рка, -ки, ж. = Двірка. Гол. IV. 467. Їден чобіт на обцасі, а другий на корку; а хто хоче біду знати, най ся візьме дворку. Ой чи дворка, чи не дворка, аби в дворі була, уже ж вона, пане брате, робити забула. Чуб. V. 1067.
Диве́нний, -а, -е. Очень удивительный. Желех.
Звожа́й, -жая, м. Возка хлѣба съ ноля. Дай же ті, Боже, в полі урожай, в полі урожай, а в гумно звожай! Гол. II. 37.
Крушити, -шу́, -ши́ш, гл. Мять, сокрушать. З старим жити, тіло крушити. Ном. Журба мене круше. Чуб. Не сушіте, не крушіте моєї молодости. Гол. І. 232.
Льоп! меж. Шлепъ! ляпъ!
Ля́панець, -нця, м. 1) Оплеуха, пощечина. По пиці ляпанця дасть. 2) мн. ляпанці. Туфли, шлепанцы.
Обрямувати, -му́ю, -єш, гл. = облямувати. Лоб, обрямований густим чорним волоссям. Левиц. Пов. 54.
Повчити, -чу, -чиш, гл. Сооружать? мастерить? Хату повчу, та й не сповчу й досі. Вас. 208.
Пошкарубитися, -блюся, -бишся, гл. = пошкарубіти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАТУЛЬЩИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.