Вигодованка, -ки, ж. Воспитанница, питомица.
Голешник, -ка, м. Игольникъ. Загубив свій голешник, той, що голки в йому держать.
Дівува́ти, -ву́ю, -єш, гл. Дѣвствовать, жить въ дѣвствѣ. Дідова дочка пішла заміж, а бабина і досі дівує та гордує.
Жи́хлий, -а, -е. Подобный, похожій.
Зневіра, -ри, ж. Недовѣріе, сомнѣніе. А нині жаль, зневіра серденько облягли.
Ковганка, -ки, ж.
1) Деревянная ступка для толченія сала. Ковганка салу переводчиця. Сала... чорт-ма в ковганці.
2) = ковган 1.
Ожина, -ни, ж.
1) Ежевика, Rubus fructicosus. Утирається жаркою кропивою, малює брови синьою ожиною. Ум. ожи́нка, ожи́нонька, ожи́ночка. Употребляется какъ ласкательное къ женщинѣ. Пестить було її всяк: і голубко моя вірная, і ожинко повная, і перепілко моя утішная.
2) мн. ожини. Раст. Rubus caesius. Cм. колодюх, деринник.
Писак, -ка, м. 1) = писака. Мудрий писак і пером так не може списати. 2) Родъ рѣзца, долотца, стамески, употребляемый для вырѣзыванія орнаментовъ на деревѣ (на ступицахъ колесъ) или металлѣ (въ курительныхъ трубкахъ). 2) Родъ желѣзной печати съ орнаментомъ: раскаливъ её, бочаръ выжигаетъ орнаментъ на своихъ издѣліяхъ.
Поприбігати, -гаємо, -єте, гл. Прибѣжать (о многихъ). Діти поприбігали, кричать: їсти!
Фуярити, -рю, -риш, гл. Говорить, дѣлать глупости.
