Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

затон

Зато́н, -ну, м. Разливъ, вода затопившая землю. І хоч затони вод усю країну піймуть, не дійдуть до його, стоятиме на суші. К. Псал. 72. Настала ж провесень і воду скрізь пустило... По-над затонами зібралося село. К. Дз. 153. Ховавсь по пущах, нетрях і затонах. К. ЦН. 293.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 108.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТОН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТОН"
Бринькач, -ча, м. Звонкая монета. Де бринькачі (гроші), там і слухачі. Фр. Пр. 126. Cм. побрязкач.
Відмірати, -раю, -єш, сов. в. відмерти, -дімру, -реш, гл. 1) Умирать, умереть, перемирать, перемереть. Більш як двісті чоловіка сього року відмерло в нашій волості. Багато бджіл повиприскало й одмерло. Васильк. у. 2) Обмирать, обмереть и потомъ снова возвратиться къ жизни. Було, послі почую, що люде одмірали. Чому в нас не одмірають? Я пішла б роспитала про свого (покійного) дідуся. Г. Барв. 362.
Женчи́ха, -хи, ж. Жница. Н. Вол. у.
Кульбанка, -ки, ж. = кульбавочка. Лв. 99.
Опішілий, -а, -е. Лѣнивый, медлительный. Опішіла служниця. Вх. Зн. 44.
Перечеряти, -ря́ю, -єш, гл.що. Обмѣняться чѣмъ. Гол. IV. 419.
Повсякчасно нар. Во всякое время, всегда.
Прогуторити, -рю, -риш, гл. Проговорить нѣкоторое время.
Хтокати, -каю, -єш, гл. Говорить: хто. Желех.
Шлюндра, -ри, ж. 1) Неряха. Котл. 2) Бранное: шлюха. Котл.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАТОН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.