Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

затишитися

Зати́шитися, -шуся, -шишся, гл. = затихнути. Затишивсь уже грім — не грімить. Конст. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 107.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТИШИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТИШИТИСЯ"
Вигадливість, -вости, ж. Изобрѣтательность. До краси натури прийшла на поміч людська вигадливість. Левиц. І. 221.
Вигоря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. ви́горіти, -рю, -риш, гл. 1) Выгорать, выгорѣть. Каганець вигорів. Вигорів увесь Батурин. 2) Выгорать, выгорѣть; желтѣть и сохнуть отъ сонца. Городи такі високі, що все вигоряє. Кіевск. у. Паша вигоріла до коріня. Стор. І. 50.
Дожда́тися, -жду́ся, -дешся, гл. = Діждатися. Ждав, ждав змій, та й не дождався. Рудч. Ск.
Зубочистий, -а, -е. = зго́ристий.
Першина, -ни, ж. Первинка. Хиба ж це мені першина вареники ліпити? Сквир. у. Ум. перши́нка.
Печкур, -ра́, м. = пічкур.
Почастуватися, -ту́ємося, -єтеся, гл. Попотчевать другъ друга.
Рикало, -ла, м. 1) Обладающій громкимъ голосомъ. Наш дяк — добрий рикало: як що виголосить у церкві, так хто його зна де чутно. 2) Картавящій человѣкъ.
Хвартушок, -шка, м. Ум. отъ хвартух.
Шемелити, -лю, -лиш, гл. Шелестѣть. Радом.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАТИШИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.