Близитися, -жуся, -зишся, гл. Приближаться. Здавалося, неначе близився до покійника.
Булькотати, -кочу, -чеш, булькотіти, -кочу, -тиш, гл.
1) Клокотать. Кров дзюрить, булькотить з спини.
2) Булькать. Доти баба булькотала, поки на дно не попала. Стала, тиковку топити, а та набірається води та булькотить.
3) Объ индюкѣ: кричать. Пуляк булькоче.
Журі́ння, -ня, с. Печаль, тоска. Єсть у мене, братіку, із хмелю похмілля, — коло мого серденька велике журіння.
Зби́ти, -ся. Cм. збивати, -ся.
Перга, -ги́, ж. Цвѣточная пыль, приносимая пчелами въ улей. Він нам губи чистим медом, не пергою маже.
Покоїтися, -ко́юся, -їшся, гл. Покоиться.
Попригріватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Пригрѣться, нагрѣться. Уже попригрівалися окропи, ставай оджимати сорочки.
Провулок, -лка и -лку, м. Проулокъ.
Спухнути, -хну, -неш, гл. Опухнуть. Від голоду.... спухли.
Шолудивий, -а, -е. Паршивый. Шолудиве порося і в Петрівку змерзне. З шолудивою головою та в дух.
