Вічно нар.
1) Вѣчно.
2) До смерти. Як би ти не займав, то я б вічно була твоя.
Даро́ваний, -а, -е. Подаренный. Дарованому один кінець. Дарованому коневі в зуби не дивляться.
Добро́, -ра́, с. 1) Добро, благо. Лихо не без добра. Добра твого (Боже) язик переказати не може. За мов добро — штовх мене в ребро. 2) Имущество. Заснув він смачно так, як сплять всі добрі люде, що щиро стережуть добра своїх панів. Стали пани-ляха спосіб прибірати: од козацьких, од мужицьких комір ключі одбірати, над козацьким, над мужицьким добром господарувати. мн. До́бра. Имѣнія. Не має привлащати добр військових. Не осягли мої варязькі добра князькі підлизи. 3) Довольство. Ой мандрував молодий козак та мандрував зтиха: він не з добра, не з роскошів, а з великого лиха. В добрі ся не чує. З те́бе добра́ не бу́де. Изъ тебя ничего хорошаго, порядочнаго не выйдетъ. Ой казали мені люде, що добра з тебе не буде.
Дьокул, -ла, м. Дятелъ.
Заса́лювати, -люю, -єш, сов. в. заса́лити, -лю, -лиш, гл. Засаливать, засалить, вымазывать, вымазать саломъ. Глянь, як засалив рукава.
Круто нар.
1) Круто. Круто з'їздити сюдою. Круто спускалась гора.
2) Съ сильнымъ загибомъ. Круто позагинаті роги.
3) Густо. Круто наварила, — і ложкою в куліші не повернеш.
4) Трудно, тяжело.
5) Сильно. Круто їм буде одвічать.
6) Остро (о взглядѣ). Сив сокіл сидить, круто ся дивить. Ум. крутенько. Садив крутенько гайдука.
Лю́бця, -ці, ж. Милочка. Жінко ж моя, любцю ж моя, іди ти додому.
Підгожати, -жа́ю, -єш, сов. в. підгоди́ти, -жу, -диш, гл. Подряжать, подрядить. Жиди підгожають жито возити до Київа.
Родонька, -ки, ж. Ум. отъ родина.
Спамятатися, -та́юся, -єшся, гл. Опомниться, прійти въ себя. Як упав, — зуби стяв, ледве спам'ятався.
