Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

затичка

За́тичка, -ки, ж. 1) Пробка, то, чѣмъ закупориваютъ, затыкаютъ. Чоловік скоренько заткнув пляшку, перехрестив затичку, та знов у воду. Ном. № 1254. 2) Цвѣтокъ, который втыкается въ волосы дѣвушекъ для украшенія. Вх. Зн. 20.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 107.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТИЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТИЧКА"
Бздіти, бздю, бздиш, одн. в. бздну́ти, -ну́, -неш, гл. Бздѣть, испускать, испустить вѣтры. Ном. № 12577. Дід перднув, баба бзднула — і хата потонула. Нар. сказка. Не бзди гостро, бо уріжешся. Посл. Канев. у.
Відлюдний, -а, -е. Удаленный отъ людей.
Горня́, -ня́ти, с. Горшочекъ. У печі палає полум'є на припічку, на жару горшки й горнята. Левиц. І. 37. Ум. Горня́тко. Єсть молоко, — буде і горнятко. Ком. Пр. № 429.
Доплуга́нитися, -нюся, -нишся, гл. Дотащиться, добраться. Ледве доплуганився до міста. Ком. І. 52.
Засвід́чити Cм. засвідчувати.
На́взбіч нар. Стороною. Не поїхав навпростець, а навзбіч.
Нудкий, -а́, -е́ = нудний.
Ринов, -нви, ж. = ринва. Вх. Уг. 265.
Ціпило, -ла, с. ціпи́льна, -ни, ж., ціпи́льно, -на, с. Рукоятка цѣпа. Мнж. 108. Одпустив бич од ціпилна. Ном. № 880. Kolb. І. 64. Ціпилна кислицева, а ув'язь залізна; як попарить мужик ціпом, аж шкура облізла. Грин. ІІІ. 674. Ум. ціпи́льничко.
Шпати, шпаю, -єш, гл. Копаться, рыться. Вх. Зн. 83.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАТИЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.