Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

затичка

За́тичка, -ки, ж. 1) Пробка, то, чѣмъ закупориваютъ, затыкаютъ. Чоловік скоренько заткнув пляшку, перехрестив затичку, та знов у воду. Ном. № 1254. 2) Цвѣтокъ, который втыкается въ волосы дѣвушекъ для украшенія. Вх. Зн. 20.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 107.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТИЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТИЧКА"
Багнистий, -а, -е. Болотистый, тонкій, тинистый, илистый.
Витока, -ки, ж. Куча орѣховъ, собранныхъ лѣсной мышью. Вх. Уг. 230.
Гороби́нячий, -а, -е = Горобиний. Мил. М. 96.
Догари́катися, -каюся, -єшся, гл. = Догарюкатися. Ніяк не догарикаєшся, щоб прибив защіпку до дверей. Богод. у.
Падалець, -льця, м. = веретільник, Anguis fragilis. Вх. Пч. І. 16.
Перелякати, -ся. Cм. перелякувати, -ся.
Переремигати, -га́ю, -єш, гл. Пережевать жвачку.
Перластий, -а, -е. Подобный жемчугу. Ум. перластенький. Зуби перластенькі. Г. Барв. 273.
Розглядач, -ча, м. Соглядатай. Опат. 75.
Фальшивий Cм. хвальшивий.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАТИЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.