Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

затичка

За́тичка, -ки, ж. 1) Пробка, то, чѣмъ закупориваютъ, затыкаютъ. Чоловік скоренько заткнув пляшку, перехрестив затичку, та знов у воду. Ном. № 1254. 2) Цвѣтокъ, который втыкается въ волосы дѣвушекъ для украшенія. Вх. Зн. 20.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 107.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТИЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТИЧКА"
Бузьків, -кова, -ве 1) Принадлежащій аисту. Бузькове гніздо. 2) — огень. Раст. Lychnis flos cuculi. Вх. Пч. 11. 33.
Варка, -ки, ж. Рыбья голова. МУЕ. І. 48. (Добруджа).
Видрати, -деру, -реш, гл. = видерти.
Ґрявча́ти и ґрянча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Каркать; крякать. По цілих ночях ґрявчит тот пташок. Вх. Уг. 235. Качка грявчит. Вх. Уг. 235.
Є́лечко, -ка, с. Ум. отъ єльце.
Позапинати, -на́ю, -єш, гл. 1) Завѣсить, затянуть (напр. тканью — во множествѣ). Нічим ні позапинати дірок, ні позатікати. Г. Барв. 20, 21. 2) Застегнуть; сколоть (во множествѣ).
Приправляти, -ля́ю, -єш, сов. в. приправити, -влю, -виш, гл. 1) Придѣлывать, придѣлать. Бач, як гарно засув приправив. Харьк. у. 2) Приправлять, приправить. МВ. (О. 1862. III. 60).
Провідничка, -ки, ж. 1) Ум. отъ провідниця. 2) Особая свѣчечка во время похоронъ: съ такими свѣчечками въ рукахъ дѣти становятся вокругъ гроба предъ выносомъ его изъ дому, трижды ихъ притушиваютъ, а остатокъ прилѣпляютъ къ срединѣ гроба. Мил. 169.  
Тітуся, -сі, ж. ласк. отъ тітка. Ум. тітусенька, тітусечка. Мил. 221.
Узорець, -рця, м. Ум. отъ узір.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАТИЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.