Ґа́вра, -ри, ж. 1) Зимняя берлога медвѣдя. Виглянув, як медвідь з ґаври. 2) Пасть. Роспусти́ти ґа́вру = Ґа́врати. Ото роспустив ґавру.
Дівнян, -ну, м. Раст. Ononis hircina.
Єрети́цтво, -ва, с. Ересь.
Капчури, -рів, м. мн. Родъ зимнихъ штановъ у гуцуловъ.
Кучанин, -на, м. Житель кутка́ 2. Кучане — ті сусіде, що на одному кутку живуть.
Олениця, -ці, ж. Самка оленя.
Пожадання, -ня, с. Пожеланіе, желаніе.
Прочахати, -ха́ю, -єш, сов. в. прочах(ну)ти, -ну, -неш, гл. Простывать, простыть. Не їж юшки: хай прочахне. Отож про пиття й держи собі од поганки таку воду, що як гаразд перекипить, тоді її у глек та й на вікно, щоб прочахла.
Трахати, -хаю, -єш, гл. Стучать. Це ви, пане, трахали в стінку? Ні, не я. — А я думала, шо ви та й прибігла.
Шпундрі, -рів, м. мн. = шпундра. Був борщ до шпундрів з буряками.
