Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

затурбувати

Затурбува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Обезпокоить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 111.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТУРБУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТУРБУВАТИ"
Ведмедина, -ни, ж. Медвѣжье мясо. Уман. II. 96.
Гу́кля, -лі, ж. Распутная, гулящая женщина. Желех.; блудница. Вх. Зн. 12.
Дзвони́ти, -ню́, -ниш, гл. 1) Звонить. Ще не дзвонено до церкви. Г. Барв. 156. Буркочуть-говорять, мов у дзвони дзвонять. К. Досв. 127. 2) Звенѣть, бряцать. Іще таки і послі Хмельницького не раз дзвонив старий Шрам шаблею. К. ЧР. 14. Ой ключа мої, срібні злоті, ой не дзвоніте, не голосіте. Чуб. 3) Разглашать. А жіночки лихо дзвонять, матері глузують, що москалі вертаються та в неї ночують. Шевч. 67. 4) Дзвони́ти по ко́му, — по душі. Звонить по усопшему. Ном. № 8322. По дівчинонці дзвони дзвонили. Мет. 96.
Ізб.. Cм. зб.
Кривдиця, -ці, ж. = кривда. Желех.
Купальник, -ка, м. Купальщикъ. У нас цей ход купальників багато. Полт. г.
Обавлятися, -ля́юся, -єшся, гл. = баритися, гаятися. Вх. Зн. 42.
Обскочити, -чу, -чиш, гл. 1) Подскочить со всѣхъ сторонъ. Обскочили мене кругом ляхи. К. ЧР. 112. 2) Отстать, отскочить. Хто од слова одскочить, коло того шкура обскочить. Ном. № 10670.
Обтіпати Cм. обтіпувати.
Прорив, -ву, гл. Прорывъ (напр. нарыва). Мнж. 190.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАТУРБУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.