Закови́знути и закови́зти, -зну, -неш, гл. 1) Застыть, окоченѣть. Такий п'яний, що де упав, там і заковиз. Так, як його корчило, бідного хлопця, перед смертю, — так вїн і заковиз. 2) Залечь, запасть. Кохання мабуть йому далеко у серці заковизло.
Мущени́н, -на и мущи́на, -ни, м. Мужчина.
Опарювати, -рюю, -єш, сов. в. опарити, -рю, -риш, гл.
1) Обваривать, обварить кипяткомъ, опарить. Кричить як опарений.
2) опа́рює лід. Растаетъ у береговъ.
Опуцьки, -ків, м. мн. Раст. Torilis. Antryseus Gaert.
Оттак нар. Вотъ такъ, вотъ такъ то. Оттак Вовчок жене ляхів повчок. Оттак! не бродячи качку піймав. оттак-пак. Вотъ такъ то, вотъ какъ. Чого це ти, о. Хведор, взявся на своїх дочок? Вони ж дурно не їдять твого хліба... — Оттак-пак! Ба ще б посідали та руки поскладали. Ум. оттакеньки, оттакечки.
Пояс, -са, м.
1) Поясъ, кушакъ. Шалевим поясом підперезаний.
2) чесний пояс. То-же, что и веселка, радуга. Ум. поясок, поясочок.
Прохватень, -тня, м. Въ игрѣ въ вивертень: такой ударъ брошенной палкой въ другую, лежащую на землѣ, палку, при которой брошенная проскальзываете подъ лежащей.
Розливання, -ня, с. Разливаніе, разлитіе.
Роспечатати Cм. роспечатувати.
Сімсот числ. Семьсотъ. У вдовиної дочки сімсот сорочок: як повіне вітер, так і тіло знать.
