Гомонли́вий, -а, -е. 1) Говорливый, болтливый, разговорчивый. То був дуже гомонливий, а то й на мову не дається. Параска знов весела і гомонлива. 2) Шумный.
Дотика́тися Ii, -ка́юся, -єшся, сов. в. дотка́тися, -тчу́ся, -че́шся, гл. Дотикаться, доткаться.
Знаємість, -мости, ж. и пр. = знайомість и пр.
Капцювати, -цю́ю, -єш, гл. сніг капцю́є. Снѣгъ идетъ большими хлопьями.
Корогід, го́ду, м. = перезва. Прийшовши з корогода, танцюють по лавках, батько дає горілки.
Опранцюватіти, -тію, -єш, гл.
1) Покрыться сифилитическою сыпью.
2) Сильно опротивѣть. Аж опранцюватіє з тобою балакавши.
Поганити, -ню, -ниш, гл. Гадить, осквернять. Одна паршива овечка усю отару поганить. Чор-зна-що — щоб і посудини не поганило.
Тонісінький, -а, -е. Очень, чрезвычайно тонкій. Тонісінькі рожеві завіси.
Цвітистий, -а, -е. Съ роскошными цвѣтами. Цвітисте зілля.
Шмигляти, -ля́ю, -єш, гл. Шнырять, бѣгать. Із льоху та в хату знай шмигляє. Шмигляв по морю, як циганус.
