Баба́хнути, -ну, -неш, одн. гл. 1) Стрѣлять. Десь далеко хтось бабахає. 2) Только одн. Упасть, шлепнуться. Так і бабахнув у воду.
Гматати, -таю, -єш, гл. Комкать, гнуть.
Загоро́жа, -жі, ж. = загоро́да 1. Задумали та снітинці город городити, щоб нікуди литвяківцям гуляти ходити. Не поможе, милий Боже, ваша загорожа.
Кармазин, -ну, м.
1) Сукно малиноваго цвѣта.
2) Платье изъ кармазину. Будуть куми у жупанах, побратими у луданах, сусідоньки в кармазині. Взяли зняли з Морозенка кармазин, сап'янці. Не важились ходити у кармазинах.
Нахромитися, -млюся, -мишся, гл. Наткнуться. Чоловік із скирды упав, та на вила й нахромився.
Попарубкувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть парнемъ. Попарубкував трохи, то його й женимо.
Продражнити, -ню, -ниш, гл. Прозвать, дать насмѣшливое прозвище. Подавав прізвища усім сусідам: одного продражнив посмітюхом.
Слизький, -а, -е. Скользкій. Погода не тая, дорога слизькая. Зогнав на слизьке. Поставилъ въ затруднительное положеніе. Ум. слизькенький, слизенький. Тепер ніченька темненька, дорога слизенька.
Стабуритися, -рюся, -ришся, гл. Столпиться. Стабурились коло криниці: той собі лізе води, той собі, а пяні, та й один у криницю впав.
Султанич, -ча, м. Сынъ султана.
