Брехати, -шу, -шеш, гл. 1) Лгать, врать. Брешеш, дівчино, неправда твоя. Иногда во 2 л. ед. ч. наст. вр.: брехаєш: Брешеш, дівчино, брехаєш: що-вечора на улицю махаєш: в живі очі бреше. Безстыдно вретъ въ глаза. В живі очі тобі бреше, як шовком шиє — хоч би моргнув вражий син. Бреше, аж не постережеться. Преніе на всі заставки. щільно бреше. Хорошо, складно вретъ. 2) = гавкати. Собака бреше, — вітер несе.
Ворогувати, -гую, -єш, гл. Враждовать. Баба, що ворогує на ню. Вони на тебе ворогують, я буду ворог їм заклятий.
Коваляк, -ка́, м. Навозный, лошадиный жукъ. Geotrupus stercorarius.
Мисча́, -чати, с. Маленькая мисочка.
Напили́ти Cм. напилювати.
Протовпитися Cм. протовплюватися.
Строк, -ку, м.
1) Срокъ. Ще й до строку далеко.
2) Наемъ на срокъ. А я тебе ізгадаю в строку горюючи. у строках стати. Наняться на извѣстный срокъ.
Усюсінький, -а, -е. = усісінький.
Червчатка, -ки, ж. Плахта-червчатка. Плахта вытканная изъ шелка червець или съ примѣсью его. Ум. червчаточка. Ой плахотка-червчаточка, — дивуйтеся, дівчаточка.
Черцьовий, -а, -е. 1) Іюньскій.
2) Кошенильный.
3) = червчатий. Черцьовий поясочок.
