Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

затокарити

Затока́рити, -рю, -риш, гл. Дѣвать, запрятать. Затокарив десь мого ножика. Кіевск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 108.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТОКАРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТОКАРИТИ"
Бруква, -ви, ж. Раст. Брюква, Brassica oleracea. Вх. Пч. II. 29. Шух. І. 142. Їдять брукву, а лушпайки кидають. Чуб. II. 250. Ум. бруківка, бруквичка.
Вошкопруд и вошопруд, -да, м. Вшивецъ. Пусти мене, вошкопруде, погуляти поміж люде! — Ой холи ж я вошкопруд, — сиди дома, воші прудь. Грин. ІІІ. 686.
Заклекота́ти, -чу́, -чеш и заклекоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Заклокотать. Щоб твоя́ й путь заклекоті́ла! Ном. № 3695. Проклятіе, равняющееся пожеланію смерти. 2) Объ орлѣ: закричать. У святу неділю не сизі орли заклекотали, як то бідні невольники у тяжкій неволі заплакали. Чуб. V. 933. Заклекчи (орле) з-під хмари. Щог. Сл. 135. 3) Заговорить (о шумномъ говорѣ толпы). «Обділяй мерщій!» заклекотіла мертвецька громада. Кв. І. 259. Село закричало, заклекотало тисячею усяких голосів. Лев. Пов. 101.
Захмулений, -а, -е. О колосѣ и пр.: пустой, больной. Як великодну п'ятницю ясно, то пшениця не буде захмулена. МУЕ. III. 43. Оріхи захмулені. МУЕ. III. 46.
Кожушище, -ща, с. ув. отъ кожух.
Набазі́кувати, -кую, -єш, сов. в. набазікати, -каю, -єш, гл. Наговаривать, наговорить, набалтывать, наболтать.
Почепитися, -плю́ся, -пишся, гл. Нацѣпиться.
Просеред, -ду, м. «Песчаная коса у берега и среди Днѣпра». Вас. 206.
Серце, -ця, с. 1) Сердце. Вийшов козак із сіней, за серце береться. Мет. 90. Від серця до Бога навпростець дорога. Ном. Від серця до неба шляху не треба. Ном. Щирим серцем робить. Усердно дѣлаетъ, работаетъ. МВ. ІІ. 11. Употр. какъ ласкательное слово: Скажи мені, серце, що маєш на мислі? Мет. 63. серцем нудити. Тосковать. Ой я хлопець нещасливий, а як тяжко серцем нуджу: кого люблю та й не виджу. Чуб. на тще серце. Натощакъ. 2) Гнѣвъ. Сим. 229. Не то сильний, що камінь верне, тільки сильний, що серце в собі вдержить. Ном. № 3556. Трохи з серця не сказивсь. Стор. МПр. 44. з серця. Гнѣвно, сердито. Крикнув чоловік із серця. Рудч. Ск. II. 127. Cм. з-серця. серця додати. Еще болѣе разсердить. 3) Штифтъ въ замкѣ. 4) Языкъ въ колоколѣ. Сим. 178. 5) Сердцевина дерева. Шух. І. 176. 6) Полипъ, медуза. 7)земне. Родъ трюфелей. Фр. Пр. 177. винюхав би земне серце. Выслѣдилъ бы даже въ землѣ спрятанное. Фр. Пр. 177. Ум. серденько, сердечко, серденя, серденятко, серденяточко. Злая година мене зсушила, коло мого сердечка гніздечко звила. Чуб. V. 108. Ходи, серденько, сюди! Не зви мене козаком, зови мене сердечком. Мил. 103. Горобець маленький, а сердечко має, — сердится, можетъ сердиться. Ном. № 3322.
Сивак, -ка, м. 1) О человѣкѣ: сѣдой. К. ЦН. 283. 2) Волъ темно-сѣрый. КС. 1898. VII. 41, 42. Гейкнув на сиваки і рушив в дорогу. Гн. II. 168. 3) Порода голубей. Ум. сивачо́к. КС. 1898. VII. 42.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАТОКАРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.