Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

затрушувати

Затру́шувати, -шую, -єш, сов. в. затруси́ти, -шу́, -сиш, гл. 1) Посыпать, посыпать чѣмъ, засыпать чѣмъ. Як де попріло, — затрушують гречаним борошном. Грин. II. 320. Як докопаю, — хворостняком затрушу. Мнж. 2. О, як затрусить зеленим маком, то тільки держись берега! — О человѣкѣ, который засыпаетъ укорами, бранью и пр. Ном. № 3359. 2) Только сов. в. Затрясти. З'їхали на грудувату дорогу, то так затрусило.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 110.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТРУШУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТРУШУВАТИ"
Деря́бонька, -ки, ж. Ум. отъ деряба.
Жидя́, -дя́ти, м. Еврейскій ребенокъ, жиденокъ. Ідуть малеча-жидки з свічками і по боках вулиці тож жидята. Св. Л. 294.
Лабузнитися, -нюся, -нишся, гл. Поддѣлываться, подлазить, ласкаться, ухаживать. Явдошка запала йому в око... Максим почав лабузнитись. Мир. ХРВ. 164.
Насупуватий, -а, -е. Имѣющій суровый видъ.
Поздренє, -ня, с. Видъ, видѣніе. З того веселого поздрені і пахущого повітри так заспокоївся. Гн. II. 77.
Полошити, -шу́, -шиш, гл. Вспугивать, пугать. Птаство полошили. МВ. (О. 1862. ІІІ. 60).
Роботяга, -ги, м. Труженикъ, работникъ. Всього надбав роботяга, та не придбав долі. Шевч. 527. Ум. роботяжка, роботяжечка. Як у мене чоловік роботяжечка був. Грин. III. 658.
Розшрубуватися, -буюся, -єшся, гл. Развинтиться.
Роскуйовдити, -джу, -диш, гл. = роскудлати.
Шкварок, -рка, м. = шкварка. Желех. Так ю іспік, ізбив, що вже таке, ге шкварок. Драг. 284.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАТРУШУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.