Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

затужити

Затужи́ти, -жу́, -жиш, гл. 1) Затужить, загоревать, затосковать. Затужила дівчина за мною. Чуб. V. 259. 2) Заплакать горестно съ причитаньями. Як же заридає Катря, як затужить! МВ. ІІ. 145. Въ болѣе тѣсномъ значеніи: заплакать надъ мертвымъ, произнося обычныя въ этомъ случаѣ причитанія. Умер козак та й лежить, та й нікому затужить. Ном. № 787.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 110.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТУЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТУЖИТИ"
Відмолодити, -джу, -диш, гл. 1) Вернуть молодость. 2) О тѣстѣ: сдѣлать мягче.
Дра́ти, деру́, -ре́ш, гл. = дерти.
Корононька и короночка, -ки, ж. Ум. от. корона.
Насмолити Cм. насмолювати.
Начернити, -ню́, -ни́ш, гл. Начернить. Чим ти брови начернила? Чуб. V. 1114.
Самопосвята, -ти, ж. Самопожертвованіе. Возможеш подвигом самопосвяти спасення сотворить свойму народу. К. ЦН. 266.
Сіриця, -ці, ж. Раст. Nardus stricta. Вх. Пч. II. 33.
Тесати, -шу́, -шеш, гл. Тесать, вытесывать. Хоч і кілля теши на голові. Ном. № 2639.
Чиньба, -би, ж. 1) Вычинка, выдѣлка. Цей ремінь не хлібної чиньби, а кермецької. Конст. у. Шкурка за Чиньбу не стане. Ном. № 10571. 2) Трепка. Дав йому доброї чиньби. Ном. № 4014.
Шильник, -ка, м. 1) Дѣлающій шила. Шильник берднику не товариш. Ном. № 1027. 2) шильники терти, ши́льники-мильники терти. Увиливать отъ работы. Не хоче робити, тільки шильники тре. Сквир. у. Шильники-мильники тре, а трава аж плаче. Ком. Пр. № 693.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАТУЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.