Блят, -ту, м. 1) Пластинка (металлическая); доска деревянная для писанія на ней масляными красками. Приснився мені сон, щоб змалювать три иконі.... Купить дерева та повезти до столярів, щоб поробили бляти, а мій брат.... помалює. 2) То же, что и бердо 1, ткацкій снарядъ, вставляемый въ ляду, сквозь который проходять нити основы. Части: двѣ горизонтальныя планки рамки — бильця, зубья — тростки. Въ Галиціи зубья называются — сказівки, щели между ними — комірки. 3) Составная часть внутренняго колеса мельницы — часть обода (4 — 6 такихъ частей составляютъ полный ободъ), въ который вставляются кулаки. Ум. блятик.
Відлучати, -ча́ю, -єш, сов. в. відлучити, -чу, -чиш, гл. Отлучать, отлучить, разлучать, разлучить, отдѣлять, отдѣлить. Од жінки одлучив (змія). А тепер я заручена, од челяді одлучена. відлучати дитину. Отнимать ребенка отъ груди. відлучати теля, ягня. Взять сосуна отъ матки, чтобы пересталъ сосать. Одлучи теля од корови.
Кріселко, -ка и крісельце, -ця, с. Ум. отъ крісло.
Надбо́ркати, -каю, -єш, гл. Подрѣзать немного крылья у птицы.
Поперековувати, -вую, -єш, гл. Перековать (во множ.).
Попід'їздити, -димо, -дите, гл. Подъѣхать (о многихъ).
Примудрувати, -ру́ю, -єш, гл. Придумать, ухитриться.
Прожеря, -рі, об. Прожора.
Промаґлювати, -люю, -єш, гл. Прокатать извѣстное время на каткѣ (бѣлье).
Угороджувати, -джую, -єш, сов. в. угороди́ти, -джу́, -диш, гл. Вонзать, вонзить, запускать, запустить (когти). Та вгородила в своє серденько гострий ніж. Немов хто гострий ніж угородив у серце старій Мотрі.
