Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

затужити

Затужи́ти, -жу́, -жиш, гл. 1) Затужить, загоревать, затосковать. Затужила дівчина за мною. Чуб. V. 259. 2) Заплакать горестно съ причитаньями. Як же заридає Катря, як затужить! МВ. ІІ. 145. Въ болѣе тѣсномъ значеніи: заплакать надъ мертвымъ, произнося обычныя въ этомъ случаѣ причитанія. Умер козак та й лежить, та й нікому затужить. Ном. № 787.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 110.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТУЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТУЖИТИ"
Бацькун, -на, м. Прозвище бѣлорусса. Ном. № 743.
Вертіж, -жа, м. Мѣсто сверленія. Угор.
Відставати, -таю, -єш, сов. в. відстати, -тану, -неш, гл. 1) Отставать, отстать. А того я (зозуля) кую, що від вас відстаю, мої чорні галочки. Мет. 152. Од одного берега одстав, та до другого не пристав. Ном. № 7636. 2) Отставать, отстать, отдѣлиться, отклеиться. Як помазав спину, — аж шкура одстала. Чуб. V. 406. 3) від журботи відстати. Отдохнуть отъ заботъ, печали. Нехай (чоловік-п'яниця) спить, нехай лежить, та нехай не встане. Нехай твоя бідна головонька од журботи одстане. Чуб. V. 624.
Ду́лечка, -ки, ж. Ум. отъ дуля.
Завсі́дний, -а, -е. Всегдашній. Левиц. І. Правда, 1868. 448. Шух. І. 120. Въ значеніи обычный. Зрушили завсідній спокій життя. Мир. ХРВ. 256. Завсідні житечні турботи. Мир. ХРВ. 350.
Мере́жаний, -а, -е. 1) Съ ажурными узорами; узорчатый. Мережана сорочка, плахта. 2) Украшенный рѣзьбой. Старий воли випрягає, занози ховає мережані. Шевч. 117. Мережані ярма. Рудч. Чп. 129. 3) Изукрашенный. Не для людей і не для слави мережані та кучеряві оці вірші віршую я. Шевч. 442. І там степи, і тут степи, та тут не такії: руді, руді, аж червоні, а там голубії, земнії, мережані нивами-ланами, високими могилами, темними лугами. Шевч. 378.
Обнімчувати, -чую, -єш, сов. в. обні́мчити, -чу, -чиш, гл. Онѣмечивать, онѣмечить.
Парсуна, -ни, ж. Лицо, физіономія. Парсуна роспухла, аж очима не баче. Борз. у. Його парсуна засоромилась, почервоніла як рак. Кв. Рушником обтер парсуну. Мкр. Н. 17. На Короля воно, дитя моє, схоже й удачею й парсуною. Г. Барв. 483.
Послі нар. Послѣ. Послі посходились. Рудч. Ск. І. 25. Обіцянки не забувайся, бо послі, чуєш, ні чичирк. Котл. Ен.
Скрутень, скрутінь, -тня, м. Пучекъ, скрученный пучекъ. Мнж. 192. Посеред ліса лежить скрутень заліза — хто найде, обмине (змѣя). Ном. № 102, стр. 293. Скрутінь бакуну. Вх. Зн. 64.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАТУЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.