Зацу́пити, -плю, -пиш, гл. 1) Затащить. 2) Ударить, хватить. В морду хоть зацупиш.
Кішастий, -а, -е. Пѣгій, двуцвѣтный. Боцан кішастий.
Лепету́н, -на́, м. Болтунъ.
Повісмо, -ма, с. Связка пеньки или льна въ 10 или 12 жмѣнь. От баба дала дідовій дочці повісмо конопель, щоб вона за ніч спряла. Ум. повісемце.
Поруч нар. Рядомъ. Поруч себе сажав. В одній домовині із ним поховайте, да положіть, мати, поруч головами.
Пригарок, -рку, м. = пригара 1. Виїли кашу — самі пригарки в горщечку.
Стрімчастий, -а, -е. = стрімкий.
Ступір, -ра, м.
1) Толкачъ вмѣстѣ съ рычагомъ въ домашней толчеѣ для толченія проса.
2) = ступа 1. Носиться, як баба з ступіром.
Тічок, -чка, м. Ум. отъ тік. Вообще місто утоптанное или выравненное, напр. мѣсто собраній молодежи, мѣсто боя и пр. Був на тім місті тічок і ноги були повибивані на піску, — видно було, що тут борюкались і лежали. Поїхали вже на той тічок, де їм саме з змієм биться. дути, подути тічо́к. Пробовать, попробовать силу въ бою.
Турченя, -няти, м. Турокъ-ребенокъ. Ум. турченятко. Люляй, люляй, турченятко!
