Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

затока

Зато́ка, -ки, ж. 1) Заливъ. За селом блищать течії, затоки й озера Мжі. Стор. І. 90. 2) Скользкое мѣсто на дорогѣ, гдѣ закатываются сани. Канев. у. Біда, як прийдеться їхати нашими дринджолами, що все забігають в затоки. О. 1862. IV. 92.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 108.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТОКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТОКА"
Безупинно нар. Безостановочно, безпрерывно.
Бобальчаки, -ків, м. мн. = бобалька. Вх. Лем. 393.
Вольний, вольність, вольно. Cм. вільний, вільність, вільно.
Зшукатися, -каюся, -єшся, гл. Хватиться, начать искать. Зшукалася сьогодні заполочі — нема, а знаю добре, що була. Харьк.
Клямбра, -ри, ж. 1) Родъ скрѣпы или деревянныхъ тисковъ, употребляющихся для удержанія вмѣстѣ сколачиваемыхъ досокъ. Перш треба у клямбри взяти, а потім вже шпуги заганяти. Подольск. г. 2) Скоба, скрѣпа желѣзная. Угор.
Межі́вка, -ки, ж. Размежеваніе. Желех.
Погляд, -ду, м. Взглядъ. Видно сокола по польоту, а сову по погляду. Ном. № 7343. На погляд вона добра пані. Черниг.
Позсукувати, -кую, -єш, гл. Ссучить (во множествѣ).
Порізник, -ка, м. Раст. = поранник. О. 1861. І. 206.
Причепити, -плю, -пиш, гл. Прицѣпить; надѣть, повѣсить. До шиї білий камінь причепіте. Макс.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАТОКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.