Бортяник, -ка, м. = бортник.
Вилка, -лок, с. мн.
1) Ум. отъ вила.
2) Ухватъ.
3) Косточка у животныхъ, имѣющая видъ развилья.
4) Родъ вышивки на рубахахъ.
Град II, -ду, м. 1) = Го́род. (Заимствовано изъ церк.-слав.). 2) Огорожа. Ой у саду, в саду-винограду, там стоїть коник коло граду.
Же́жель, -ля, м. Мѣсто, открытое для вѣтра. І сів же на жежелі.
Згріба́тися, -ба́юся, -єшся, сов. в. згребти́ся, -бу́ся, -бе́шся, гл. 1) Быть сгребаемымъ, сгребаться, сгрестися. Чоловікові коситься легко, утроє само ляга, само і згрібається, само і в'яжеться. 2) Быть въ силахъ грести. Бач, який вітер, як грає Дніпро, — тепер не згребешся.
Нагріва́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. нагрі́тися, -гріюся, -єшся, гл. Нагрѣваться, нагрѣться, согрѣваться, согрѣться. Як їсть, так нагріється, а як робить, так ізмерзне.
Нерадісно нар. Безотрадно, нерадостно. Нерадісно і смутно гляділа стара на свого сина.
Плаха, -хи, ж. 1) Составная часть невода, полотнище невода. 2) Верхняя часть свиной туши, снятая вокругъ всего туловища, — слой сала. 3) ? Плахами продають сіль перед Різдвом дешевше — копійок по 10 за хунт. 4) Полѣно, плаха. Широкая доска. ,
Роз'їзжатися, -жаюся, -єшся, гл. = роз'їздитися.
Французка, -ки, ж. Француженка.
