Далекогля́д, -ду, м. Телескопъ. Ся труба телескоп або далекогляд.
Дзві́нка, -ки, ж. Бубновая масть въ картахъ. Йому́ дзві́нка сві́тить. Ему везетъ.
Доро́жник, -ка, м. Раст. Plantago lanceolata.
Зазива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. зазва́ти, -ву́, -ве́ш, гл. Зазывать, зазвать. У світлиці кам'яниці зазивала. Дума.
Затрясти, -су́, -се́ш, гл. Затрясти. Його трясця затрясе. Дух затряс ним.
Повіряти, -ря́ю, -єш, сов. в. повірити, -рю, -риш, гл.
1) Давать, дать въ долгъ. Вона мене здавну знає, мед-горілку повіряє. Шинкарочко молода, повірь меду і вина.
2) Довѣрять, довѣрить. І наймичка у нас була хороша, а не повіряла (мати дітей) на неї.
Позавистувати, -тую, -єш, гл. — на що = позавидувати. Позавистував на пшениченьку.
Помагатися, гається, сов. в. помогти, -можеться, гл. безл.
1) Приносить, принести пользу, оказать дѣйствіе, сдѣлаться лучше (о здоровьѣ). Неначе й помылось.
2) Съ отрицаніемъ: не помогать, быть безполезнымъ, напраснымъ. Не просись, каже, не поможеться. От лаяла і плакала, та нічого не помоглось. Годі, каже, бабусю, плакати: не поможеться.
Поперезувати, -ва́ю, -єш, гл. Обуть наново, перемѣнить обувь (во множествѣ).
Церква, -ви, ж. Церковь. Козацька церква невеличка стоїть з похиленим хрестом. Ум. церківка, церківця, це́рквочка, церковочка. В церківку ввійшла. На горбочку притулилась убогенька церківця.
