Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

в'язочка

В'язочка, -ки, ж. Ум. отъ в'язка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 261.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "В'ЯЗОЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "В'ЯЗОЧКА"
Бритваль, -ля, м. У горшечниковъ: тигель, горшокъ для плавки олова. Канев. у.
Гребеня́стий, -а, -е = Гребенатий. Несло на гребенястій хвилі. Мир. ХРВ. 359.
Дівошлю́б, (дівослюб), -ба м. 1) Сватъ. 2) Названіе обряда сватовства въ нѣкоторыхъ мѣстностяхъ, напр. въ Кобр. у. Гродн. губ. Чуб. IV. 658. Дай мені, Боже, од батенька вийти, до свекорка прийти, — бо вже мені докучили части дівошлюби столи устилаючи, кубочки сповняючи. Рк. Макс. Cм. Злюбини.
До́нін, -на, -не. Принадлежащій дочери.
Ізс.. Cм. зс.
Кадильний, -а, -е. Кадильный. Вознесу я жерви тучні із кадильними димами. К. Псалт. 147.
Кондійка, -ки, ж. Ендова; церковный сосудъ, въ которомъ святятъ воду.
Марноду́мець, -мця, м. Пустодумъ.
Міщани́н, -на, м. Мѣщанинъ. Не пішла б я за селянина, а пішла б я за міщанина. Чуб. III. 472.
Понаробляти, -ля́ю, -єш, гл. Надѣлать; сдѣлать; причинить. Драг. 288, 421. У вершині Дністра вода прибував, вона тобі жалю понаробляє, вона твої дітки позатопляє. Чуб. V. 876.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова В'ЯЗОЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.