Буковенний, буковий, -а, -е. Буковый. Ліс буковий. На водах, на Іорданських, пливе листок буковенний. Скажи зробити буковую труну.
Гальміз, -за, м. Отверстіе въ обухѣ топора для вставки топорища.
Ґондзоля́чка, -ки, ж. Ум. отъ ґондзоля.
Дити́на, -ни, ж. 1) Ребенокъ, дитя. Тоді мама біду знає, коли малую дитину має. Він мені за дитину рідну став. Знайти́ дити́ну. Родить дитя. Наряди́ти дити́ну. Родить дитя — преимущественно помимо брака. 2) Сынъ или дочь, хотя бы и взрослые. Чи я в тебе, мати, не твоя дитина, коли моя мука тобі дуже мила. Ба́тькова дити́на. ма́мина дити́на. Любимчикъ отца, матери. 3) Продава́ти дити́ну. Родъ игры. Ум. Дити́нка, дити́нонька, дити́ночка. Аби дружинна, дасть Бог дитинку. Ой кіт буде воркотати, дитиночка буде спати.
Дівина, -ни, ж. Раст. Oenothera biennis.
Забі́дкатися, -каюся, -єшся, гл. Начать жаловаться на свое положеніе.
Ме́дяно нар. 1) Сладко. 2) Сладко, легко, пріятно. Та й мені не медяно гроші достаються. Не стало Пилипа, то й Прісці не медяно прийдеться.
Перцювати, -цю́ю, -єш, гл.
1) Очень энергично что либо дѣлать, чего либо требовать. А він по тій ріллі з конякою перцює, біга. Вже не даремне батько так перцювали, щоб її (подушку) покласти їм у голови. Та ну бо! й почне з-за Ядама гнути. Росказав би мерщій, що там, та й край, — перцює стара.
2) Дѣлать строгій выговоръ, ругать.
Притупцьовувати, -вую, -єш, гл. Притопывать.
Седно, -на, с.
1) Задница. Трахвив го в седно.
2) = садно.
