Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вирикувати

Вирикувати, -кую, -єш, гл. О быкѣ, коровѣ: ревѣть. Іде бичок у плаїчок, так вирикуючи. Шух. І. 201.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 181.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРИКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРИКУВАТИ"
Бзичати, -чу, -чиш, гл. = дзичати. Вх. Лем. 391.
Кавук, -ка, м. Мѣшокъ. Желех. Закр.
Микито́новий, -а, -е. Демикитоновый.
Поросповідати, -да́ю, -єш, гл. Разсказать (во множествѣ).
Послухатор, -ра, м. = послухач. Дванадцять кобзарів, дванадцять послухаторів. Драг. 373.
Провіщувати, -щую, -єш, гл. Предсказать, возвѣстить. Сич провіщував щось недобре.
Пронудитися, -джуся, -дишся, гл. Проскучать.
Садок, -дка, м. Ум. отъ сад. Садикъ.
Узаочі нар. Заочно.
Цибух, -ха, м. 1) Чубукъ. Згубив люльку і цибух. Грин. ІІІ. 288. 2) Черенокъ винограда, чубукъ. цибух одбиває. Виноградный чубукъ даетъ ростки. Херс. Ум. цибушо́к. Шух. І. 284.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИРИКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.