Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

висвищака

Висвищака, -ки, ж. Шуточное названіе кнута (въ народномъ анекдотѣ). О. 1861. IX. 191.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 184.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСВИЩАКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСВИЩАКА"
Жоломі́я, -мії, ж. Свирѣль. Гусак грає в жоломію возбранний музика. Н. п. Ум. жоломійки. У труби ковані трубіте, у жоламійки грайте. К. Псал. 225. Бойові жоломійки. К. ЦН. 181. А тут усюди в труби та в жоломійки жалібно вигравають. ЗОЮР. І. 121. В барабани да повибивали, в жоломійки да повигравали. Чуб. V. 151.
Зано́за, -зи, ж. = заніз.
Клейно, -на, с. Клеймо, тавро на животныхъ. Черк. у. Мнж. 182.
Коронування, -ня, с. 1) Коронованіе. 2) Обрядъ принятія поваго члена въ общество парубків, состоящій въ поднятіи принимаемаго на рукахъ, пѣніи обрядовой пѣсни и затѣмъ угощеніи. КС. 1887. VIII. 767 — 768.
Ласівка, -ки, ж. Время, обильное лакомой пищей. Спасівка — ласівка, а петрівка — голодівка. Ном. № 483.
Подіркуватий, -а, -е. Ноздреватый, скважистый, пористый. Конст. у.
Рандарь, -ря, м. = орандарь. Із жидом-рандаром торг торговала. Мет.
Синявка, -ки, ж. 1) Стоячая вода, болото, лужа. Вх. Зн. 88, 63. 2) мн. Раст. Knautia arvensis coult. ЗЮЗО. І. 126.
Стільниця, -ці, ж. 1) Столечница. Канев. у. Шух. І. 99. 2) Доска, на которой рубятъ мясо и пр. 3) Верхняя доска высокаго крестьянскаго сундука. Шух. І. 98.
Туйкати, -каю, -єш, гл. Кричать туй-туй, науськивать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИСВИЩАКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.