Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

висвищака

Висвищака, -ки, ж. Шуточное названіе кнута (въ народномъ анекдотѣ). О. 1861. IX. 191.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 184.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСВИЩАКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСВИЩАКА"
Відступство, -ва, с. Отступничество.
Возирка, -ки, ж. = возівня. Вх. Лем. 400.
Галайкотати, -кочу, -чеш, гл. = галайкати. Желех.
Йолоп, йо́луп, -па, м. Олухъ, дуракъ, глупецъ. Котл. Ен. IV. 18. Желех. Чом ти, йолопе, не кланяєшся пану Возному? Котл. Н. П. 386.
Каганцевий, -а, -е. Плошечный.
Караулити, -лю, -лиш, гл. (Заимств. изъ русск. яз.) = калавурити. Голова послав, щоб коло того зарізаного караулили. Кв. II. 313.
Нездольний, -а, -е. Неспособный, слабый, безсильный что-либо сдѣлать.
Оденутися, -нуся, -не́шся, гл. Одѣться. Оденулась молодая та й мелькнула з хати. Мкр. Н. 21.
Проворкуватий, -а, -е. = проворний. Черниг. г.
Пропанькатися, -каюся, -єшся, гл. Проняньчиться, проухаживать, провозиться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИСВИЩАКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.