Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вирлач

Вирлач, -ча, м. Пучеглазый человѣкъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 182.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРЛАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРЛАЧ"
Вадитися, -джуся, -дишся, гл. Ссориться. Ой, мужу, та не вадьмося, та ходім до дому та порадьмося. Гол. ІІІ. 544.
Гидування, -ня, с. Брезганіе, чувство отвращенія.
Дякі́вський, -а, -е. Свойственный дьячку. Не кидавсь дяківської натури. Кв. II. 213.
Заріша́ти, -ша́ю, -єш, сов. в. заріши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Окончательно рѣшать, рѣшить. Видно їм (панам) наші руки подобались, — зарішає сивоголовий дід. Мир. ХРВ. 57.
Калікуватий, -а, -е. Уродливый, съ тѣлесными недостатками, увѣчный. Чигир. у. Калікуватий трохи хлопець. Зміев. у.
Лозо́вий, -а, -е. Сдѣланный изъ лозы.
Перевисатися, -саюся, -єшся, сов. в. переви́снутися, -нуся, -нешся, гл. = перевисати, перевиснути. Перевислось намисто назад.
Смолкий, -а, -е. Смолистый. Смолке поліно соснове. Рк. Левиц.
Утеком нар. Убѣгая, на утекъ, бѣгомъ. А вона баче, шо лихо, та втеком од нього, та втеком, — та й утекла. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Хвостяга, -ги, ж. = хвостяка. І хвостяги нема у дворі. Ном.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИРЛАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.