Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вирлач

Вирлач, -ча, м. Пучеглазый человѣкъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 182.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРЛАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРЛАЧ"
Відокромитися Cм. відокромлюватися.
Косак, -ка, м. Большой ножъ для сѣченія капусты. Вх. Уг. 246.
Линтва́рик, -ка, м. Ум. отъ линтварь.
Наплавни́й, -а́, -е́ Пловучій. Наплавний млин, міст. КС. 1883. IV. 743.
Осла, -ли, ж. Оселокъ. Угор.
Перепочинок, -нку, м. Кратковременный отдыхъ. Стор. II. 123.
Поникати I, -ка́ю, -єш, гл. Послоняться, побродить туда и сюда. Поникав-поникав по двору і пішов собі.
Таратотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Равномѣрно стучать чѣмъ-нибудь, издавать звукъ. Решето тараточе да чогось воно хоче. МУЕ. ІІІ. 125.
Утрійний, -а, -е. Ядовитый. Вх. Зн. 74.
Хворшт, -та, м. Доска въ 1 1/2 вершка толщины.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИРЛАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.