Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виривати I

Виривати I, -ва́ю, -єш, сов. в. вирвати, -рву, -веш, гл. 1) Вырывать, вырвать. Вирвав з голови волосинку. Рудч. Ск. II. 201. Виривав кущі з корінням. Стор. МПр. 109. Хоче у вовка з зубів вирвати! Ном. № 4853. 2) Срывать, сорвать. Ой вирву я з рожі квітку, та пущу на воду. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 181.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРИВАТИ I"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРИВАТИ I"
Ба́бище, ж. Ув. отъ ба́ба.
Безп'Ятий, -а, -е. 1) Не имѣющій пятокъ, безпятый. Панич маленький в курточці, безп'ятий. Чуб. І. 19. 2) Употребл. какъ сущ чортъ.
Граня́стий, -а, -е. = Гранчастий.  Пшениця граняста, а жито ні. Волынск.
Жовні́рство, -ва, с. соб. Солдаты. Приїхав до Січі, аж там стоїть жовкірство і бере од козаків десяту рибу. ЗОЮР. І. 275.
Зави́сти Cм. зависати.
Закарлючувати, -чую, -єш, сов. в. закарлю́чити, -чу, -чиш, гл. Загинать, загнуть крючкомъ.
Законя́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. закони́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Зараждать, зародить. Яке його Господь законне, таке воно й є. Зміев. у.
Посередній, -я, -є. Срединный.
Трикутник, -ка, ж. = трикут. Желех.
Чеверниця, -ці, ж. Насѣк. Pyrochroa coccinea. Вх. Пч. 1. 7.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИРИВАТИ I.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.