Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вирок

Вирок, -ку, м. Приговоръ (суда), рѣшеніе, опредѣленіе. Що ти мені страшні вироки пишеш. К. Іов. 29.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 183.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРОК"
Братічок, -чка, м. Ум. отъ брат.
Збро́їти, -ро́ю, -їш, гл. Вооружать. Желех.
Зѓарбати, -баю, -єш, гл. 1) Отнять насильно. 2) Схватить. Згарбали злодія у коморі. Н. Вол. у.
Ле́літ, -лета, м. Птица изъ породы совъ, сычъ. Вх. Зн. 33.
Пиріюватий, -а, -е. = періюватий. Пиріювате поле.
Побувати, -ва́ю, -єш, гл. Побывать. Вона в мене не полуднувала, тільки в мене та побувала. Чуб. V. 553.
Спорий, -а, -е. 1) Скорый, успѣшный. Де руки й охота, там спора робота. Ном. № 11016. 2) Довольно большой, объемистый.
Тринпіль, -ля
Хапкати, -каю, -єш, гл. = хапати і. Вх. Лем. 478.
Цешка, -ки, ж. = цеха. — судова. Знакъ суда, знакъ призыва въ судъ (встарину). А Байду на суд позвано? Вістовець. Я сам його звав і на голому мечі судову цешку подав. К. Бай. 113.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИРОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.