Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вирок

Вирок, -ку, м. Приговоръ (суда), рѣшеніе, опредѣленіе. Що ти мені страшні вироки пишеш. К. Іов. 29.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 183.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРОК"
Жемчужи́на, -ни, ж. Жемчужина.
Затасува́ти, -су́ю, -єш, гл. 1) Задѣвать, заложить неизвѣстно куда, забросить, запропастить. Куди се ти віника затасувала? 2) Замять, затереть. Там у волості й затасували моє діло. Черк. у.
Захляпатыся, -паюся, -єшся, гл. = захлюпатися. Вх. Уг. 239.
Здо́гад, -ду, м. Догадка. Г. Барв. 308. дава́ти на здо́гад. Давать понять.
Кривоприсяга, -ги, ж. Ложная клятва, ложная присяга. Желех.
Пагність, -ностя, м. Ноготь. О. 1861. XI. Св. 62. Добра ні на пагність. Св. Л. 281.
Перем'яти. Cм. переминати.
Повмазувати, -зую, -єш, гл. 1) Запачкать (многое). Де се ти так повмазувала руки? 2) Влѣпить въ стѣну при мазаніи глиной (во множествѣ).
Посол, -сла, м. 1) = посел. 2) Депутата парламента, сейма. Желех.  
Самотність, -ности, ж. Уединоніе. Левиц. І. 289.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИРОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.