Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вирок

Вирок, -ку, м. Приговоръ (суда), рѣшеніе, опредѣленіе. Що ти мені страшні вироки пишеш. К. Іов. 29.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 183.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРОК"
Вимурувати, -рую, -єш, гл. Построить (изъ кирпича, камня). Стоїть вимурованний стовп. Грин. II. 123.
Людо́вий, -а, -е. Народный.
Нечупара, -ри, об. = нечепура.
Перецінити Cм. перецінювати.
Покощування, -ня, с. Наведеніе лакомъ, лакированіе.
Проколупати, -па́ю, -єш, гл. Проковырять.
Раченя, -няти, с. Раченокъ, маленькій ракъ. Мил. 157.
Спахнути Cм. спахувати.
Халаштун, -ни, м. Тотъ, кто оскопляетъ животныхъ. Рк. Левиц.
Цвіцькувати, -кую, -єш, гл. Срамить, поносить. Ти не цвіцькуй мене перед людьми. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИРОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.