Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вирядити

Вирядити, -ся. Cм. виряжати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 184.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРЯДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРЯДИТИ"
Бровеняточко, -ка, с. Ум. отъ брова.
Вистромити, -ся. Cм. вистромляти, -ся.
Гицель, -целя, и -цля, м. Занимающійся истребленіемъ собакъ. Бранное слово. Лихо мамі твоїй, гицлю! Рудая. І. 65.
Гу́ль! меж. = I. Гулі.
Зади́хливий и зади́шливий, -а, -е. Удушливый (о человѣкѣ). Вх. Лем. 415. Желех.
Огорода, -ди, ж. Ограда.
Повидаватися, -даємо́ся, -єте́ся, гл. Выйти замужъ (о многихъ).
Росписати, -ся. Cм. росписувати, -ся.
Таровисько, -ка, с. Мѣсто, гдѣ скотъ, катается. Вх. Зн. 68.
Цяпусю Ум. отъ ця́пку. (Cм. цяпка 4). Немножечко, капельку. Желех. Вх. Лем. 481.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИРЯДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.