Балякати, -каю, -єш, гл. = балакати. Чую, балякає з кимсь.
Гнуздечка, -ки, ж. Ум. отъ гнузда.
Запишні́ти, -ні́ю, -єш, гл. = запишатися.
Золотце, -ця́, с.
1) Ум. отъ золото.
2) Шумиха. (Шишки з короваю) великі з золотцем.
Наджули́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Напиться пьянымъ, нагрузиться.
Нелюдськість, -кости, ж.
1) Безчеловѣчность.
2) Необходительность.
Постиратися, -раємося, -єтеся, гл. Стереться (во множествѣ). Білі рученьки змиваються, а персники постираються.
Стійло, -ла, с. = стігло. Знай коза своє стійло. Пасли пастухи, а далі пішли у ліс, дивляться: стійло збито коло дуба; що воно за знак, що коло дуба так стопцьовано?
Торба, -би, ж.
1) Мѣшокъ, котомка, сума. Налякав міх, то й торби страшно. Заберу дітей у торбу, піду у мандрівку. Торба мені жінка, кий у мене братом. Писана торба. Мѣшокъ изъ разноцвѣтныхъ кусочковъ сшитый. Носиться, як циган з писаною торбою.
2) Шкірана торба. Шуточно: желудокъ. Куди хліб дів? — Сховав у шкірану торбу.
3) О женщинѣ: распутная. Ум. торбонька, торбочка, торбе́шка.
Усячина, -ни, ж. Всячина. В притузі треба знать усячину і дороги щоб не питаться. Пошли вам, Боже.... всячину. Пан служив десь, і йому прислали з дому всячини. (одм.). Ум. усячинка.
