Відслужувати, -жую, -єш, сов. в. відслужити, -жу, -жиш, гл. = відслуговувати, відслугувати. Позичте мені огню, — я вам одслужу. Одслужи той хліб, що лежачи переїла.
За́пуст Ii, -ту, м. и за́пусти, тів, м. мн. Заговѣны. Латин прибрався мов на запуст.
Кочережник, -ка, м. Мѣсто, гдѣ сталять кочерги, ухваты. Да ту (сорочку) із себе та в піч, да стали в кочережнику.
Льво́вий, -а, -е. Львиный. А на йому шуба львова.
Підсудник, -ка, м. Подсудимый. Ваш підсудник.
Подружниця, -ці, ж. Подруга. Була в удови дочка Маруся, наша подружниця. Ти мені не щира подружниця.
Понюшити, -шу́, -ши́ш, гл. О животномъ: понюхать воздухъ.
Пром'яти, -мну, -мне́ш, гл. Промять.
Трісі, трісюні, нар. Немножечко.
Хупишка, -ки, ж. Эпитетъ мыши въ сказкѣ. Мишка-хупишка.
