Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виросток

Виросток, -тка, м. Подростокъ. У мене діти ще не великі: так, виростки собі. Екатер. у. (Залюбоск.). Ум. ви́росточок. Такий хлопчук, виросточок уже чималий.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 183.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРОСТОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРОСТОК"
Вибурхати, -хаю, -єш, гл. Выплеснуть, съ шумомъ выбросить.
Вивершити Cм. вивершувати.
Глуханя, -ні, ж. Тифъ. Желех.
Дудуритися, -рюся, -ришся, гл. Топыриться, упираться со страху. Вх. Зн. 16.
Мигті́ння, -ня. Cм. миготіння.
Пасічник, пасішник, -ка, м. 1) Пчеловодъ. 2) Присматривающій за пчельникомъ. Борода у його виросла наче у пасічника. Рудч. Ск. II. 164.
Побажатися, -жається, гл. безл. Захотѣться.
Посторожити, -жу, -жи́ш, гл. Постеречь.
Сварливо нар. Бранчиво, сердито.
Угрівок, -вку, м. Мѣсто, гдѣ солнце грѣетъ. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИРОСТОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.