Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вирізувати

Вирізувати, -зую, -єш, сов. в. вирізати, -жу, -жеш, гл. 1) Вырѣзывать, вырѣзать. Вирізав з тії дошки клинчик. Біжить свинка, вирізана спинка. Ном. стр. 302, № 432. 2) Срѣзывать, срѣзать. Вирізав три різки з берізки. Мет. 180. Добре чорту в дудку грать, сидя в очереті: одну зломить, другу виріже. Ном. № 1412. 3) Только сов. в. Перерѣзать всѣхъ. Геть виріжем вражих ляхів, геть, що до одного. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 182.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРІЗУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРІЗУВАТИ"
Відтягувати, -гую, -єш, гл. = відтягати.
Засокота́ти, -чу́, -чеш, гл. Закричать, закудахтать (о курахъ). Півень засокотав, заляпав крилами і заспівав. Левиц. І. 45.
Згук, -ку, м. Звукъ. КС. 1882. IV. 166.
На́клеп, -пу, м. Поклепъ, клевета.
Оденутися, -нуся, -не́шся, гл. Одѣться. Оденулась молодая та й мелькнула з хати. Мкр. Н. 21.
Опікання, -ня, с. 1) Опеканіе. 2) Обжиганіе, опеканіе.
Помчатися, -мчуся, -чишся, гл. Помчаться. Данило на коня і помчався не оглядаючись. МВ. І. 156.
Попідлі нар. Подлѣ, возлѣ. Ой взяв же єго попідлі коня, а повіз ею а в чеську землю. Гол. II. 30.
Псюрник, -ка, м. Псарь, собачникъ. Черк. у.
Розчинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. розчатися, -зічнуся, -нешся, гл. = роспочинатися, роспочатися. Чуб. І. 2.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИРІЗУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.