Вулиця, -ці, ж. 1) Улица. 2) Мѣсто, гдѣ собираются парни и дѣвушки для пѣнія, игръ, танцевъ. В мене ненька нерідная, мене на вулицю не пускає. Ум. Вуличка, вуличенька, вулонька. Тіснії вуличеньки, тіснії.
Гергот, -ту, м. и пр. = ґерґот и пр.
Доле́гливий, -а, -е. Донимающій, настойчивый. Cм. долігливий.
Лагідно нар. Мирно, кротко, тихо, мягко, дружелюбно; нѣжно. Через що коти гризуться з собаками і... не живуть лагідно? Покірно вклонився... і відказав лагідно.
Ланок, -нка, м. Ум. отъ лан.
Нахилки нар. = нахильцем. П'ють горілку не з чарки, а прямо нахилки. Шукати чарки я не став... ковтати нахилки почав.
Поряджати, -джа́ю, -єш, гл. = порядкувати. Буду вам господарства доглядати, поряджати.
Смердюк, -ка, м. Вонючій, вонючка.
Сустанція, -ції, ж. Возможность, средства. Чого ви не купили тії землі? — Не сустанція паша стільки землі взяти.
Човг меж., выражающее шарканіе ногами. Іде в своїх чоботищах помалу, тільки човг, човг, човг...
