Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виробляти

Виробляти, -ля́ю, -єш, сов. в. виробити, -блю, -биш, гл. 1) Выдѣлывать, выдѣлать, дѣлать. У Батурині сірі сукна виробляють. Черниг. у. Благословіть нас, мамо, коровай виробляти! Грин. ІІІ. 501. 2) Вырабатывать, выработать; обрабатывать, обработать, отдѣлать. Ми не виробили собі під византийщиною культури, рівноважної з римською. К. XII. 65. Чесним потом виробляти із неволі волю. О. 1862. X. 31. (Поема) ще не вироблена, тим і не посилаю. Шевч. (О. 1861. X. 12). У гуцуловъ-гончаровъ виробляти глину — мѣшать руками, окончательно ее размягчая и дѣлая готовой для работы. Шух. I. 260. 3) Срабатывать, сработать извѣстное количество, зарабатывать, заработать. Хоч і не заробе багато, а все за хліб виробе. Грин. II. 73. Ти, кажуть, громадську отару пасеш, рублів з півсотні виробляєш. Мир. ХРВ. 51. 4) — силу. Истрачивать, истратить на работѣ силу. Ой щоб тобі, ґосподине, хоріти, боліти: виробив я свою силу та на твої діти. Грин. ІІІ. 556. 5) Истощать, истощить, измучить работой. Кінь не везе, бо дуже вироблений. Зміев. у. О землѣ: истощать, истощить частыми посѣвами. Виробили так землю, що вже нічого не родить. 6) Прорабатывать, проработать извѣстное время. (Повинен) ти мені цілий год робити ту роботу, шо я загадаю. Як виробиш, так навчу, а не виробиш, — не навчу. Мнж. 72. 7) Выдѣлывать, продѣлывать, продѣлать. Хто ж се виробля? Св. Л. 50. Оттаке-то людям горе чума виробляла. Шевч. 545.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 183.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРОБЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРОБЛЯТИ"
Згу́слий, -а, -е. Сгустившійся. Желех.
Камізельчаний, -а, -е. = камізельковий.
Обнова, -ви, ж. 1) Обнова, обновка. Чого се тобі так треба сорочки тії? — Обнови заманулось. МВ. (О, 1862. І. 89). 2) Откидной воротник шубы. Гол. Од. 17, 76.
Повижинати, -на́ю, -єш, гл. Сжать (серпомъ — во множ.). Уже всю траву в садку повижинала. Черниг. у.
Подобенство, -ва, с. = подоба 3. Чи подобенство, брате, тебе рубати? ЗОЮР. І. Чи подобенство, мій брате, щоб я своє добро турецьке на шляху покидав? АД. І. 114. Не подобенство также: не возможно. Привіз до двора на тік і вивернув, бо не подобенство було скинути порядно в стоги за один день. Гн. II. 167.
Розчіплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. розчепи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. Разцѣпляться, отцѣпляться, отцѣпиться. Як зачепиш його, то і до завтрього, як то кажуть, не розчепишся. О. 1862. І. 77.
Тепломірний, -а, -е. Относящійся къ термометру. Шейк.
Тропати, -паю, -єш, гл. Топать, притопывать. ЗЮЗО. 11. 486.
Хитання, -ня, с. Шатаніе, качаніе.
Хлипнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ хлипати. Всхлипнуть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИРОБЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.