Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виробляти

Виробляти, -ля́ю, -єш, сов. в. виробити, -блю, -биш, гл. 1) Выдѣлывать, выдѣлать, дѣлать. У Батурині сірі сукна виробляють. Черниг. у. Благословіть нас, мамо, коровай виробляти! Грин. ІІІ. 501. 2) Вырабатывать, выработать; обрабатывать, обработать, отдѣлать. Ми не виробили собі під византийщиною культури, рівноважної з римською. К. XII. 65. Чесним потом виробляти із неволі волю. О. 1862. X. 31. (Поема) ще не вироблена, тим і не посилаю. Шевч. (О. 1861. X. 12). У гуцуловъ-гончаровъ виробляти глину — мѣшать руками, окончательно ее размягчая и дѣлая готовой для работы. Шух. I. 260. 3) Срабатывать, сработать извѣстное количество, зарабатывать, заработать. Хоч і не заробе багато, а все за хліб виробе. Грин. II. 73. Ти, кажуть, громадську отару пасеш, рублів з півсотні виробляєш. Мир. ХРВ. 51. 4) — силу. Истрачивать, истратить на работѣ силу. Ой щоб тобі, ґосподине, хоріти, боліти: виробив я свою силу та на твої діти. Грин. ІІІ. 556. 5) Истощать, истощить, измучить работой. Кінь не везе, бо дуже вироблений. Зміев. у. О землѣ: истощать, истощить частыми посѣвами. Виробили так землю, що вже нічого не родить. 6) Прорабатывать, проработать извѣстное время. (Повинен) ти мені цілий год робити ту роботу, шо я загадаю. Як виробиш, так навчу, а не виробиш, — не навчу. Мнж. 72. 7) Выдѣлывать, продѣлывать, продѣлать. Хто ж се виробля? Св. Л. 50. Оттаке-то людям горе чума виробляла. Шевч. 545.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 183.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРОБЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРОБЛЯТИ"
Виглядки, -док, ж. мн. Высматриваніе. На виглядки. Чтобы высмотрѣть. Прибігла на виглядки.
Знімчитися, -чуся, -чишся, гл. Онѣмечиться. Желех.
Костомаруватий, -а, -е. Ширококостый. Широке костомарувате чоло, ніби воляче. Г. Барв. 22.
Мі́рно нар. Умѣренно.
Програватися, -раюся, -єшся, сов. в. програ́тися, -граюся, -єшся, гл. Проигрываться, проиграться. Котл. Ен. V. 28. От грали, грали, один програвсь. Драг. 127. Ти ж знав, що вчора наш у карти пан програвся? Г.-Арт. (О. 1861. III. 83).
Ратови́ще, -ща, с. = ратище.
Розвидніти Cм. розвидняти.
Спілкування, -ня, с. Сношеніе, общеніе.
Урочище, -ща, с. 1) Урочище. К. ЧР. 257. 2) Cм. уроки.
Утихомирювати, -рюю, -єш, сов. в. утихомирити, -рю, -риш, гл. Успокаивать, успокоить, умиротворить, усмирять, усмирить. Насилу його втихомирила і положила спать. Стор. І. 223. Утихомирь тих проклятих собак. Чуб. II. 147.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИРОБЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.