Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виробляти

Виробляти, -ля́ю, -єш, сов. в. виробити, -блю, -биш, гл. 1) Выдѣлывать, выдѣлать, дѣлать. У Батурині сірі сукна виробляють. Черниг. у. Благословіть нас, мамо, коровай виробляти! Грин. ІІІ. 501. 2) Вырабатывать, выработать; обрабатывать, обработать, отдѣлать. Ми не виробили собі під византийщиною культури, рівноважної з римською. К. XII. 65. Чесним потом виробляти із неволі волю. О. 1862. X. 31. (Поема) ще не вироблена, тим і не посилаю. Шевч. (О. 1861. X. 12). У гуцуловъ-гончаровъ виробляти глину — мѣшать руками, окончательно ее размягчая и дѣлая готовой для работы. Шух. I. 260. 3) Срабатывать, сработать извѣстное количество, зарабатывать, заработать. Хоч і не заробе багато, а все за хліб виробе. Грин. II. 73. Ти, кажуть, громадську отару пасеш, рублів з півсотні виробляєш. Мир. ХРВ. 51. 4) — силу. Истрачивать, истратить на работѣ силу. Ой щоб тобі, ґосподине, хоріти, боліти: виробив я свою силу та на твої діти. Грин. ІІІ. 556. 5) Истощать, истощить, измучить работой. Кінь не везе, бо дуже вироблений. Зміев. у. О землѣ: истощать, истощить частыми посѣвами. Виробили так землю, що вже нічого не родить. 6) Прорабатывать, проработать извѣстное время. (Повинен) ти мені цілий год робити ту роботу, шо я загадаю. Як виробиш, так навчу, а не виробиш, — не навчу. Мнж. 72. 7) Выдѣлывать, продѣлывать, продѣлать. Хто ж се виробля? Св. Л. 50. Оттаке-то людям горе чума виробляла. Шевч. 545.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 183.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРОБЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРОБЛЯТИ"
Броварювати, -рю́ю, -єш, гл. Пивоварничать.
Гіготати, -гочу, -чеш, гл. Ржать. Коні на стані гігочуть. МУЕ. ІІІ. 78.
Кайман, -на, м. Въ артели гуцульскихъ дровосѣковъ тотъ изъ нихъ, на обязанности котораго лежитъ топить печь, варить пищу, вообще наблюдать за порядкомъ въ помѣщеніи дровосѣковъ. Шух. І. 175. Cм. кальман.
Обкутати Cм. обкутувати.
Пасердя, -дя, с. Сердцевина дерева. Мнж. 188.
Перепела, -ли, ж. Перепелка. Зажурилась да й перепела: «Де б я собі гніздочко звила?» Гол. IV. 536.  
Перчити, -чу, -чи́ш, гл. Перчить, посыпать перцемъ. Чим ми їм будем солити? Чим ми їм будем перчити? О. 1862. IV. 19.
Укидатися, -даюся, -єшся, сов. в. укинутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Быть бросаемымъ, брошеннымъ, бросаться, броситься. У те саме вікно, у котре вкинувся скарб, улізе злодій. Стор. І. 67. 2) Приключаться, приключиться, появляться, появиться. Вкинувся упадок. Йому щось на руці вкинулось. Укинувся червак у хліб. Сивий волос почав укидатись. О. 1862. X. 17. Страх у серце вкинувся. МВ. (О. 1862. І. 95). 3) Пристращаться, пристраститься, предаваться, предаться. Вкинувся у крадіжку. Лебед. у. Не вкидайся так тяжко в своє горе. Г. Барв. 334. Вкидається у прядіння. Конст. у. Cм. удаватися.
Фрас I, -су, м. 1) Раздраженіе, гнѣвъ. Фр. (Желех.). 2) Утюгъ. Желех.
Шкапійка, -ки, ж. = шкапина. Мир. ХРВ. 372. Завів Лейба й пару шкапійок. Мир. ХРВ. 101.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИРОБЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.