Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виробляти

Виробляти, -ля́ю, -єш, сов. в. виробити, -блю, -биш, гл. 1) Выдѣлывать, выдѣлать, дѣлать. У Батурині сірі сукна виробляють. Черниг. у. Благословіть нас, мамо, коровай виробляти! Грин. ІІІ. 501. 2) Вырабатывать, выработать; обрабатывать, обработать, отдѣлать. Ми не виробили собі під византийщиною культури, рівноважної з римською. К. XII. 65. Чесним потом виробляти із неволі волю. О. 1862. X. 31. (Поема) ще не вироблена, тим і не посилаю. Шевч. (О. 1861. X. 12). У гуцуловъ-гончаровъ виробляти глину — мѣшать руками, окончательно ее размягчая и дѣлая готовой для работы. Шух. I. 260. 3) Срабатывать, сработать извѣстное количество, зарабатывать, заработать. Хоч і не заробе багато, а все за хліб виробе. Грин. II. 73. Ти, кажуть, громадську отару пасеш, рублів з півсотні виробляєш. Мир. ХРВ. 51. 4) — силу. Истрачивать, истратить на работѣ силу. Ой щоб тобі, ґосподине, хоріти, боліти: виробив я свою силу та на твої діти. Грин. ІІІ. 556. 5) Истощать, истощить, измучить работой. Кінь не везе, бо дуже вироблений. Зміев. у. О землѣ: истощать, истощить частыми посѣвами. Виробили так землю, що вже нічого не родить. 6) Прорабатывать, проработать извѣстное время. (Повинен) ти мені цілий год робити ту роботу, шо я загадаю. Як виробиш, так навчу, а не виробиш, — не навчу. Мнж. 72. 7) Выдѣлывать, продѣлывать, продѣлать. Хто ж се виробля? Св. Л. 50. Оттаке-то людям горе чума виробляла. Шевч. 545.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 183.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРОБЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРОБЛЯТИ"
Балякати, -каю, -єш, гл. = балакати. Чую, балякає з кимсь. О. 1862. VII. 38.
Гнуздечка, -ки, ж. Ум. отъ гнузда.
Запишні́ти, -ні́ю, -єш, гл. = запишатися. Аф. 432.
Золотце, -ця́, с. 1) Ум. отъ золото. 2) Шумиха. (Шишки з короваю) великі з золотцем. Алв. 35.
Наджули́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Напиться пьянымъ, нагрузиться. Харьк.
Нелюдськість, -кости, ж. 1) Безчеловѣчность. 2) Необходительность.
Постиратися, -раємося, -єтеся, гл. Стереться (во множествѣ). Білі рученьки змиваються, а персники постираються. Чуб. V. 591.
Стійло, -ла, с. = стігло. Знай коза своє стійло. Ном. № 991. Пасли пастухи, а далі пішли у ліс, дивляться: стійло збито коло дуба; що воно за знак, що коло дуба так стопцьовано? О. 1861. V. 67.
Торба, -би, ж. 1) Мѣшокъ, котомка, сума. Налякав міх, то й торби страшно. Посл. Заберу дітей у торбу, піду у мандрівку. Макс. Торба мені жінка, кий у мене братом. Шейк. Писана торба. Мѣшокъ изъ разноцвѣтныхъ кусочковъ сшитый. Носиться, як циган з писаною торбою. Шейк. 2) Шкірана торба. Шуточно: желудокъ. Куди хліб дів? — Сховав у шкірану торбу. Шейк. 3) О женщинѣ: распутная. Шух. І. 34. Ум. торбонька, торбочка, торбе́шка.
Усячина, -ни, ж. Всячина. В притузі треба знать усячину і дороги щоб не питаться. Ном. № 5839. Пошли вам, Боже.... всячину. Ном. № 11608. Пан служив десь, і йому прислали з дому всячини. Ном. № 1545 (одм.). Ум. усячинка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИРОБЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.