Тлумачення / значення слова "ВИРОБЛЯТИ" | Словник української мови. Словник Грінченка

виробляти

Виробляти, -ля́ю, -єш, сов. в. виробити, -блю, -биш, гл. 1) Выдѣлывать, выдѣлать, дѣлать. У Батурині сірі сукна виробляють. Черниг. у. Благословіть нас, мамо, коровай виробляти! Грин. ІІІ. 501. 2) Вырабатывать, выработать; обрабатывать, обработать, отдѣлать. Ми не виробили собі під византийщиною культури, рівноважної з римською. К. XII. 65. Чесним потом виробляти із неволі волю. О. 1862. X. 31. (Поема) ще не вироблена, тим і не посилаю. Шевч. (О. 1861. X. 12). У гуцуловъ-гончаровъ виробляти глину — мѣшать руками, окончательно ее размягчая и дѣлая готовой для работы. Шух. I. 260. 3) Срабатывать, сработать извѣстное количество, зарабатывать, заработать. Хоч і не заробе багато, а все за хліб виробе. Грин. II. 73. Ти, кажуть, громадську отару пасеш, рублів з півсотні виробляєш. Мир. ХРВ. 51. 4) — силу. Истрачивать, истратить на работѣ силу. Ой щоб тобі, ґосподине, хоріти, боліти: виробив я свою силу та на твої діти. Грин. ІІІ. 556. 5) Истощать, истощить, измучить работой. Кінь не везе, бо дуже вироблений. Зміев. у. О землѣ: истощать, истощить частыми посѣвами. Виробили так землю, що вже нічого не родить. 6) Прорабатывать, проработать извѣстное время. (Повинен) ти мені цілий год робити ту роботу, шо я загадаю. Як виробиш, так навчу, а не виробиш, — не навчу. Мнж. 72. 7) Выдѣлывать, продѣлывать, продѣлать. Хто ж се виробля? Св. Л. 50. Оттаке-то людям горе чума виробляла. Шевч. 545.

Нас спонсорують:

Джерело:

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 183.

Посилання:

Переглянути оригінал сторінки

Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРОБЛЯТИ"

Сховати оригінал сторінки

Вірьовка, -ки, ж. Веревка. Погуляв, як собака на вірьовці. Ном. № 12991. Ум. вірьовочка.

повністю...

Голованчик, -ка, м. = головань 1. Гей, гей, та баранчику, гей, гей, голованчику. Мил. 51.

повністю...

Заї́здити 2, -джу, -диш, гл. Заѣздить, изнурить ѣздой. Заїздив коника, заїздив другого... Скажи, серце, правду, чи що буде з того. Чуб. V. 116.

повністю...

Нежид, -да, м. Насморкъ. Нежид напав. Ном. № 12223.

повністю...

Непорушно нар. Неподвижно, недвижимо.

повністю...

Потовстий, -а, -е. Толстоватый, нѣсколько толстый. Се дубок потовстий трохи. Волч. у.

повністю...

Просумувати, -му́ю, -єш, гл. Прогрустить, пропечалиться извѣстное время.

повністю...

Роха, -хи, ж. Свинья. Вх. Пч. II. 7.

повністю...

Стадарь, -ря, м. Пастухъ лошадей. Cм. стадник. Шух. І. 211, 189.

повністю...

Черет, -ту, м. = очерет. Мил. М. 69. Ой там моя хатонька край води з високого дерева — лободи. А ще к тому (сінечки) приплету з високого дерева черету. Мет. 121.

повністю...