Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виробляти

Виробляти, -ля́ю, -єш, сов. в. виробити, -блю, -биш, гл. 1) Выдѣлывать, выдѣлать, дѣлать. У Батурині сірі сукна виробляють. Черниг. у. Благословіть нас, мамо, коровай виробляти! Грин. ІІІ. 501. 2) Вырабатывать, выработать; обрабатывать, обработать, отдѣлать. Ми не виробили собі під византийщиною культури, рівноважної з римською. К. XII. 65. Чесним потом виробляти із неволі волю. О. 1862. X. 31. (Поема) ще не вироблена, тим і не посилаю. Шевч. (О. 1861. X. 12). У гуцуловъ-гончаровъ виробляти глину — мѣшать руками, окончательно ее размягчая и дѣлая готовой для работы. Шух. I. 260. 3) Срабатывать, сработать извѣстное количество, зарабатывать, заработать. Хоч і не заробе багато, а все за хліб виробе. Грин. II. 73. Ти, кажуть, громадську отару пасеш, рублів з півсотні виробляєш. Мир. ХРВ. 51. 4) — силу. Истрачивать, истратить на работѣ силу. Ой щоб тобі, ґосподине, хоріти, боліти: виробив я свою силу та на твої діти. Грин. ІІІ. 556. 5) Истощать, истощить, измучить работой. Кінь не везе, бо дуже вироблений. Зміев. у. О землѣ: истощать, истощить частыми посѣвами. Виробили так землю, що вже нічого не родить. 6) Прорабатывать, проработать извѣстное время. (Повинен) ти мені цілий год робити ту роботу, шо я загадаю. Як виробиш, так навчу, а не виробиш, — не навчу. Мнж. 72. 7) Выдѣлывать, продѣлывать, продѣлать. Хто ж се виробля? Св. Л. 50. Оттаке-то людям горе чума виробляла. Шевч. 545.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 183.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРОБЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРОБЛЯТИ"
Дозволя́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. дозво́лити, -лю, -лиш, гл. Позволять, позволить, дозволять, дозволить, разрѣшать, разрѣшить. Не дозволяв говорити бісам. Єв. Мр. І. 34. Не дозволю кров людськую марне розливати. К. Досв. 218.
Жовнува́тий, -а, -е. Больной антиномикозомъ, желвастый. Св. Л. 303.
Кілювати, -люю, -єш, гл. Задѣлывать, забирать стѣну вертикально поставленными жердями. Кілювати хату. Камен. у.
Оскирдок, -дка, м. Маленькая скирда.
Паняйлочка, -ки, ж. Прутъ для поганянія лошади. Треба побігти у ліс паняйлочку виломити. Волч. у. (Лобод.).
Перелопатити, -па́чу, -тиш, гл. 1) Залежавшееся въ амбарѣ зерно перебросать лопатою съ цѣлью его просушить. Богод. у. 2) Перетасовать (карты). Що ж ти здаєш карти так, що йому чоло, а мені озадки? Ти їх лучче перелопать. (Стрижевск.).
Півть, -ти, ж. Большой кусокъ сала съ цѣлаго бока свиньи. Чтире півті солонини із них наробили. Гол. II. 507.
Повертатися, -та́юся, -єшся, сов. в. поверну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. 1) Поворачиваться, повернуться. Ой млин меле, вода реве, а колесо не повернеться. Чуб. V. 549. Ледащо куди не повернеться, то всюди йому зле. 2) Возвращаться, возвратиться. Як з дороги повернуся, то з тобою оженюся. Чуб. V. 4. Повернувся я з Сібіру, нема мені долі. Чуб. V. 962. 3) Обращаться, обратиться. Не було й гадки, щоб усе те щастя у велике лихо повернулось. МВ. ІІ. 23. 4) Отправиться, направиться. Ой їдь, мій миленький, дорога щаслива, куди ся повернеш, буду ті жичлива. Чуб. V. 222. 5) Находиться, быть. Нехай йому легенько згадається, де він у світі повертається. Ном. № 11609. Козаки запорожці, де ви ся повертаєте? де ви ся маєте? Мет. 444.
Прибійниця, -ці, ж. Часть колодки, снаряда для выдѣлыванія коробок. Вас. 148.
Скотисто нар. Покато.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИРОБЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.