Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вирізка

Вирізка, -ки, ж. 1) Вырѣзка. 2) мн. ви́різки. Вырѣзаніе вытканнаго полотна изъ ткацкаго станка, производимое въ присутствіи приглашеннаго для этого хозяина (хозяйки) полотна, приносящаго при этомъ ткачу угощеніе — выпивку и хлѣбъ, или только хлѣбъ. МУЕ. III. 22.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 182.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРІЗКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРІЗКА"
Гирмотати, -мочу, -тиш, гл. Стучать, гремѣть, грохотать. Вх. Лем. 403.
Жиденя́, -ня́ти, с. Жиденокъ. Жиденята і жиди так і хватають та їдять, аж за ушима лящить. Рудч. Ск. II. 128.
Мі́ждо пред. = межи. Отаке як завелось міждо старшими головами, то й козаки пішли один против одного. К. ЧР.
Перекладання, -ня, с. 1) Перекладываніе. 2) Перегрузка. 3) Переводъ (литературнаго произведенія).
Перепілочок, -чка, м. Ум. отъ перепел. Через дальнії степи перепілочком перебіжи. Чуб. V. 469.
Праведний, -а, -е. 1) Праведный, безгрѣшный. Праведная душе, прийми мою мову. Шевч. 36. Праведне сонце. Рудч. Ск. І. 94. 2) = правдивий 2. Не мають праведного таланту. К. (О. 1862. ІІІ. 52, 53).
Скригулець, -льця, м. = крагулець. Вх. Пч. 11. 8.
Тучити, -чу, -чиш, гл. Откармливать, питать, утучнять. Хазяйське око товар тучить. Рудч. Чп. 255.
Шпичастий, -а, -е. Остроконечный.
Щаблюватий, -а, -е. Худой, съ выдающимися ребрами. Щаблювата кобила. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИРІЗКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.