Дубе́ць, -бця́, м. 1) Молодой дубъ. Ой у лісі під дубцем стоїть дівка з молодцем. 2) Прутъ, палочка. Треба назламувать дубців з усякого дерева. Поэтому также — розга. Не дубцем, так лозиною. Треба його дубцем бить. Ум. ду́бчик, ду́бчичок.
Задіва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. заді́ти, -ді́ну, -неш и -ді́ю, -єш, гл. 1) Вдѣвать, вдѣть. 2) Дѣвать, дѣть. Ой знаю я, товаришу, де я їх задію: занесу їх в Чорногору, та там їх посію.
За́сця́нка, -ки, ж. Замочившаяся уриной.
Зіста́рити, -рю, -риш, гл. Состарить.
Калабалик, -ку, м. Суматоха, кутерьма. Гм. кабалик.
Неспроможний, -а, -е. Не имѣющій возможности, не въ состояніи, несостоятельный.
Окріяти, -я́ю, -єш, гл. Выздоровѣть; поздоровѣть.
Очучати, -ча́ю, -єш, сов. в. очути́ти, -чучу, -тиш, гл. Приводить, привести въ чувство. А бідна княнейка сім рази зімліла... баба не пильнує паню очучати. Хворий лежить як мертвий, а стали терти, то й очутили його.
Світліти, -лію, -єш, гл. Свѣтлѣть, проясняться. Небо світліє, світ недалечко.
Циганочок, -чка, м. Ум. отъ циган.
