Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виречи

Виречи, -чу, -чеш, гл. = виректи. Вх. Лем. 398.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 181.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРЕЧИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРЕЧИ"
Біснуватися, -нуюся, -єшся, гл. Бѣситься, бѣсноваться, сумасшествовать. Бѣл.-Нос.
Валовитий, -а, -е. = вайлуватий. Вх. Зн. 5.
Ганжа, -жі, ж. = ганджа. Коняка не має ніякої ганжі. Рк. Левиц.
Зда́ння, -ня, с. Мнѣніе.
Лисну́ти Cм. лискати.
Ми́зя, -зі, об. Плакса.
Погнисти, погнити, -нию, -єш, гл. Погнить. Картопля погнала на грядці.
Позбудовувати, -вую, -єш, гл. Построить (во множествѣ).
Уця, уці, ж. = увця. Вх. Уг. 272.
Ушкати, -каю, -єш, гл. Говорить «ужъ». З неї городянина зробить, ушкати, штокати.... навчить. К. (О. 1862. ІІІ. 22).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИРЕЧИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.