Брижитися, -жуся, -жишся, гл. Морщиться, образовать складки.
Вогнище, -ща, с. = огнище.
Ді́дичок, -чка, м. Ум. отъ дідок.
Догаря́ти и догоряти II, -ряю, -єш, гл. 1) Интересовать, сильно занимать, затрогивать. Дівка засватана, то її не догаряють вечерниці. Більш нікому не догоря, як тобі, родичеві. 2) Допекать, донимать. Його нічого не догаряє, то що йому. Жінка йому групко догаряє за свою худобу.
Зорватися, -рвуся, -рвешся, гл. = зірвати, -ся. Що маковку зорву — друга буде, а матінка умре, — я й загину. Як з гіллі зорвався.
Нив, -ву, м.
1) Низъ, ниже лежащее мѣсто. Він і покотився на низ.
2) Долина. Пішли низами.
3) Земли Войска Запорожскаго. Славна Чута товстими дубами, ще славніша Низом, козаками.
4) мн. низи. Нижній край невода. Азовск. Стрижевск.
Обчимхати, -хаю, -єш, гл. = обчухрати. Дуби... обчимхані, що гілля на вершку, мов шапка на дрючку.
Скіраний, -а, -е. Кожаный. Уберайтеся борзенько у постоли скіранії.
Ушморгнути, -ну, -неш, гл. Вдѣть, продѣть (веревку и т. п.).
Шишлак, -ка, м.
1) Шишка (на тѣлѣ)? На шиї у волів шишлаки отакі як картоплини.
2) Барашковая шапка.
