Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виригати

Виригати, -гаю, -єш, сов. в. виригати, -гаю, -єш, одн. в. виригнути, -гну, -неш, гл. Изрыгать, изрыгнуть. Мнж. 39.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 181.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРИГАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРИГАТИ"
Видавання, -ня, с. 1) Выдача. Уман. І. 116. 2) Изданіе (книгъ). Желех.
Володарька, -ки, ж. Владѣтельница, владѣлица.
Запальни́й, -а́, -е. воспламеняющійся, горючій
Кам'янище, -ща, м. Каменоломня. Донск. обл.
Кождіський, -а, -е. Кожнісенький.
Мельничу́к, -ка, м. Сынъ мельника, помощникъ мельника.
Нало́їти, -ло́ю, -їш, гл. Намазать бараньимъ жиромъ. Закр.
Подрукувати, -ку́ю, -єш, гл. Напечатать (во множествѣ).
Хитливий, -а, -е. Шаткій, неустойчивый. Желех.
Шумовина, -ни, ж. Пѣнка, накипь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИРИГАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.