Гужа́! меж. = Гуджа. Гужа його!
Дука́ч, -ча́, м. 1) = дукарь. Іде багач, та йде дукач, п'ян валяється, з козацького отамана насміхається: за що тая голотонька напивається? Чужі пани дукачі держать людей до ночі. 2) = дукат 2. Ум. дука́чик. І внучатам із клуночка гостинці виймала: і хрестики, й дукачики, й намиста разочок Ориночці.
Зби́ток, -тка, м. Чаще во мн. ч.: зби́тки. 1) Изобиліе, излишество. Живуть пани у збитках і горя не знають. . Великі збитті усякого добра. 2) — робити. Проказничать. Оті шалихвости паничі зробили мені збитки, взяли коняку та й знатурили. Бо ти тут збитки робиш. 8) на зби́тки. На зло. Це він на збитки отак робить. Я просив його заждати на мене, а він узяв та й на збитки поїхав. На збитки не загину.
Миша́к, -ка, м. 1) Лошадь сѣрой масти. 2) Трава тимофеевка. 3) мн. Мышиный пометъ. 4) Род. п. — ку́. Мышьякъ. Ум. мишачо́к.
Оклій, -лія, м. и оклія, -лії, ж. Рыба: Aspius lucidus.
Підкужник, -ка, м. Въ снарядѣ для ловли рыбы, наз. перемет (Cм.): тотъ конецъ бивчевки, къ которому привязываютъ поплавокъ.
Покорочати, -ча́ю, -єш, сов. в. покороти́ти, -чу, -тиш, гл. Укорачивать, укоротить, дѣлать, сдѣлать короче чѣмъ слѣдуетъ. Сукню пошили, покоротили.
Пролляти, -лля́ю, -єш, гл. Пролить.
Роздівати, -ва́ю, -єш, сов. в. роздіти, -діну, -неш, гл. Раздѣвать, раздѣть. Велить мені розувать, роздівать.
Тяпкарь, -ря, м. = кептар.
