Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

висвятити

Висвятити, -ся. Cм. висвячувати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 185.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСВЯТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСВЯТИТИ"
Баранта, -ти, ж. Стадо овецъ. Черном.
Бульбашний, -а, -е. Покрытый пузырьками, пѣнящійся. Коряк жемчужно-бульбашної вип'є. К. Бай. 9.
Жа́лко нар. 1) Жаль, жалко. В матері дітки — нарівно жалко. Ном. № 9217. Як поїдеш з України, буде комусь жалко. Мет. 39. 2) Жгуче, больно. Як же жалко укусила мене муха. Ср. ст. Жалчіше.
Згля́ді́ти, -джу, -диш, гл. Увидѣть. Закричали, задрожали, як Христа згляділи. КС. 1882. IV. 170. — о́ком. Охватить взглядомъ.
Накря́кати, -каю, -єш, гл. Много набрать, навалить. Там же й віз накрякав (дров із панського лісу)! ледве кобилі проти гори вивезла. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Насуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. насунутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Надвигаться, надвинуться. 2) Появляться, появиться во множествѣ. Насунулось лиха до бісового батька. Ном. № 2022.
Ріса, -си, ж. Сборка въ юбкѣ. Гол. Од. 71.
Споконвіку нар. Искони. На високих горах лежить споконвіку сніг. О. 1862. III. 33. Од споконвіку і донині ховалась од людей пустиня. Шевч. 378.
Танечниця, -ці, ж. Танцорка. Лядаякій танечниці і фартух на заваді. Чуб. І. 297.
Чортокрап, -па, м. Рыба карпъ вѣсомъ отъ трехъ до шести фунтовъ. МУЕ. І. 46. (Добруджа).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИСВЯТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.