Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виривати II

Виривати Ii, -ва́ю, -єш, сов. в. вирити, -рию, -єш, гл. Вырывать, вырыть. Зайчик узяв та й вирив ямку на бурті. Рудч. Ск. І. 29.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 181.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРИВАТИ II"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРИВАТИ II"
Дві́сті, двохсо́т, чис. Двѣсти. Єв. Мр. VI. 37. Покидаю тобі, молода дівчино, козаченьків двісті. Мет. Вона мене добре знала, на сто рублів повіряла, а на двісті прищитала, сірі воли грабувала. Чуб. V. 1093.
Зірва́ти, -ся. Cм. зривати, -ся.
Каляння, -ня, с. Маранье, пачканье.
Колатати, -чу, -чеш, гл. = калатати. О сердцѣ: биться, колотиться. Тота скаче, тота плаче, а в тамтої серце колаче. Гол. III. 56.
Наверті́ти Cм. навірчувати.
Нелинь, -ня, м. Дубъ, не теряющій листьевъ на зиму. Чуб. І. 132.
Об'їдати, -да́ю, -єш, сов. в. об'ї́сти, -ї́м, -їси, гл. Объѣдать, объѣсть.
Опецок, -цка, м. = опецьок. Дитина як опецок. Чуб. І. 247.
Пісяти, -сяю, -єш, гл. Дѣтск. Мочиться.
Склінчатися, -ча́юся, -єшся, гл. Совокупляться (о собакахъ). (Залюб.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИРИВАТИ II.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.