Берлина, -ни, ж. Рѣчное судно: берлина, барка (по Днѣпру). Ум. берлинка. Кілька дубів і берлинок з кавунами, бичувалося по Дніпру.
Бурта, -ти, ж.
1) Груда, куча (продолговатая). Цілі бурти огірків лежять.
2) Насыпь, холмъ, бугоръ. Із трупів бурти насипає. Біжить вона (вода) з крутих бурт у глибокі долини. Очі бігають з ниви на ниву.... з яру на зелені бурти. Розривають бурти снігу та вибірають задубілих (людей).
3) Насыпь, изъ которой добываютъ селитру.
4) Цѣпь косцовъ.
5) = бурса 3.
6) Въ игрѣ въ булку наз. буртою, если кто изъ играющихъ прибьетъ шаръ къ берегу. Я на тебе вже нагнав десять бурт.
Замі́тувати, -тую, -єш, гл. 1) Забрасывать, закидать. 2) Забрасывать, оставлять, не употреблять. Сей звичай тепер замішують.
Корчити, -чу, -чиш 1) Корчить, гнуть. Як берест од огню корчиться, так... місячного відьмача, або відьму, щоб корчило і ломило. Хлопці сиділи, постолики корчили.
2) Кривить. Батько як зачав корчити лице.
3) = корчувати.
Лаяння, -ня, с. Брань, ругань. Криком та лаянням нічого не візьмеш. Лаяння жіноче та дітський крик аж ув ушах лящить.
Менува́тися, -нуюся, -єшся, гл. Именоваться.
Підчикрижити, -жу, -жиш, гл. Подрѣзать коротко.
Побідити 2, -джу, -диш, гл. Обидѣть. Овечками сей год побідило. Той рік і без того так мене побідив, що я не зберуся на гроші.
Посрібритися, -рю́ся, -ришся, гл. Посеребриться. Сріблом посрібрився.
Рабівник, -ка́, м. Грабитель.
