Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вирід

Вирід, -роду, м. Выродокъ, уродъ. Нема роду без вироду. Ном. № 9342.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 182.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРІД"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИРІД"
Гарбарський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный скорняку. Правоб.
Замі́рок, -рка, м. Заморышъ. Та дитина — замірок. Н. Вол. у.
Навидира́ти, -ра́ю, -єш, гл. 1) Повыдрать во множествѣ. 2) Отнять во множествѣ.
Напряда́ти IІ, -да́ю, -єш, сов. в. напря(е)ну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Покрывать, покрыть, накрывать, накрыть; напяливать, напялить. Ти хоч би напренула на себе хустку, чи шо. Александр. у. Слов. Д. Эварн. Напрядати віз (рядниною, повстю, шкурою).
Подимати, -ма́ю, -єш, гл. Повѣвать. Буде вітрець подимати. АД. І. 64.  
Полящати, -щу, -щи́ш, гл. 1) = поляскати. 2) О звукѣ: пронзительно, рѣзко раздаваться нѣкоторое время.
Прибріхувати, -хую, -єш, сов. в. прибрехати, -брешу, -шеш, гл. Привирать, приврать. Глухий не почує, так прибреше. Ном. № 8564.
Ржати, ржу, ржеш, гл. Ржать. Коники ржали його везучи. Чуб. V. 882.
Розгромити Cм. розгромляти.
Христосатися, -саюся, -єшся, гл. Христосоваться. Дівчата гуляють, співають; підходять хлопці, домагаються христосатись. Мир. Пов. II. 57.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИРІД.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.